Вівсянчик сіроволий
вид птахів
| Вівсянчик сіроволий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
_(cropped).jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Geospizopsis plebejus Tschudi, 1844 | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Вівся́нчик сіроволий[2] (Geospizopsis plebejus) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae). Мешкає в Андах.
Підвиди
ред.
Виділяють три підвиди:[3]
- G. p. ocularis (Sclater, PL, 1859) — Анди в Еквадорі та на крайньому північному заході Перу (Тумбес, П'юра);
- G. p. plebejus (Tschudi, 1844) — Анди в Перу, Болівії, Чилі і західній Аргентині;
- G. p. naroskyi (Nores & Yzurieta, 1983) — Сьєррас-де-Кордова[en] і Сьєррас-де-Сан-Луїс[es] (центральна Аргентина).
Поширення і екологія
ред.Сіроволі вівсянчики мешкають в Еквадорі, Перу, Болівії, Чилі і Аргентині. Вони живуть у високогірних чагарникових заростях Анд та на високогірних луках. Зустрічаються на висоті від 2500 до 4500 м над рівнем моря.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Geospizopsis plebejus. Архів оригіналу за 2 березня 2021. Процитовано 4 квітня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 04 квітня 2022.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |