Вікіпедія

Віктор Лееманс

бельгійський політик

Віктор Лееманс (нід. Victor Leemans; 21 липня 1901(19010721), Стекене[en] — 3 березня 1971, Левен) — бельгійський (фламандський) соціолог, політик і видний ідеолог радикального фламандського руху в 1930-х роках. Він був членом бойової організації Verdinaso[en], і, на думку деяких, як основний показник фламандського історичного явища, відомого як «консервативна революція».

Віктор Лееманс
нід. Victor Louis Leemans[1]
ПсевдоE. Van Haaf[1], V. Van Waas[1] і Victor van Waas[1]
Народився21 липня 1901(1901-07-21)[1]
Stekened, Сінт-Ніклас[d], Східна Фландрія, Бельгія[1]
Помер3 березня 1971(1971-03-03)[1] (69 років)
Левен, округ Левенd, Брабант[d], Бельгія[1]
Країна Бельгія
Діяльністьполітик, соціолог, профспілковий діяч
Alma materВища школа соціальних наук
Знання мовнімецька[1], французька[1] і нідерландська[1]
ЗакладГентський університет
Напрямоксиндикалізм
ПосадаДепутат Європейського парламенту[1], бельгійський сенаторd[1] і голова Європейського парламенту
ПартіяХристиянські демократи і фламандці і Фламандський національний союз[2]

Лееманс народився в Стекені. Він здобув докторський ступінь у Школі перспективних соціальних досліджень в Парижі, а також читав лекції в Католицькому університеті Левена. У 1936 році він був призначений президентом Arbeidsorde, фламандської фашистської профспілки, тісно пов'язаної з Фламандським національним союзом (VNV) і рексизмом.

Під час німецької окупації він працював генеральним секретарем з економічних питань, і, внаслідок цього, після війни проти нього було порушено кримінальну справу.

Він був виправданий у 1947 році й робив політичну кар'єру в християнсько-демократичній Соціально-християнській партії (PSC-CVP). Він був призначений сенатором провінційного міста Антверпен у 1949 році й працював Головою Європейського парламенту з 1965 по 1966 рік. Він помер у Левені в 1971 році.

Публікації

ред.
  • Vlaanderens economische leefbaarheid, Brugge, 1928
  • Het Nationaal-Socialisme, Brugge, Cultura, 1932
  • W. Sombart's Theorie der Economie, Antwerpen, Katholieke Vlaamsche Hoogeschooluitbreiding, 1932.
  • F. Toennies en de Duitsche sociologie, Brugge, Excelsior, 1932
  • Het nieuwe front, Langemark, Vonksteen, 1933.
  • De Vlucht in de Idee, Leuven, Politieke Academie, 1935.
  • Politieke sociologie, Kortrijk, Steenlandt, 1936.
  • De Vlaamsche Arbeidsorde in de branding, 1937
  • Hoogland: de strijd om het Nieuwe Rijk, Leuven, Davidsfonds, 1938.
  • Sören Kierkegaard, Antwerpen, 1956
  • Aanwezig verleden, Leuven, Davidsfonds, 1957
  • De jonge Marx en de Marxisten, Antwerpen, 1962

Література

ред.
  • Paul VAN MOLLE, Het Belgisch parlement, 1894—1972, Antwerpen, 1972.
  • P. TOMMISSEN, Victor Leemans, in: Nationaal Biografisch Woordenboek, Deel XII, Brussel, 1987.
  • Bruno DE WEVER, Greep naar de macht. Vlaamsnationalisme en Nieuwe Orde. Het VNV 1933—1945, Tielt, 1994
  • Dirk LUYTEN, Ideologie en praktijk van het corporatisme tijdens de Tweede Wereldoorlog in België, 1997.
  • Dirk LUYTEN, Victor Leemans, in: Nieuwe encyclopedie van de Vlaamse Beweging, Tielt, 1998.
  • Olivier BOEHME, Tussen de fronten. Het jong-conservatisme van Victor Leemans, in: Wetenschappelijke Tijdingen, jg. 58, 1999, nr. 3, pp. 131—154.
  • Boudewijn DHONDT, Victor Leemans: terugblik bij een geboortedag, in: d'Euzie jrg. 20 nr. 3, 2001 (Heemkundig tijdschrift)

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж и к л м н п р ODIS — 2003.
  2. ↑ https://www.belgiumwwii.be/nl/belgie-in-oorlog/artikels/secretarissen-generaal.html

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Віктор_Лееманс&oldid=39547651