Костел Святого Духа (Вільнюс)
Костел Святого Духа та домініканський монастир у Вільнюсі (лит. Šventosios Dvasios bažnyčia, пол. kościół Świętego Ducha) — римсько-католицький парафіяльний костел з колишнім домініканським монастирем[1], пам'ятка архітектури та мистецтва пізнього бароко[2]. Храм тринефний, у формі латинського хреста у плані, завдовжки 57 м, шириною 26 м, може вмістити 1450 чоловік. Ансамбль будівель домініканського монастиря та храму включено до Реєстру культурних цінностей Литовської Республіки та охороняється державою як об'єкт національного значення; код всього ансамблю 21, костелу — 27302.
| Костел Святого Духа | |
|---|---|
 | |
| 54°40′52″ пн. ш. 25°17′04″ сх. д. / 54.6812° пн. ш. 25.284577777778° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування |  Литва, Вільнюс |
| Архітектор | Йоган-Кристоф Глаубіц |
| Будівельна система | цегла |
| Стиль | бароко |
| Належність | католицтво |
| Єпархія | Вільнюська архідієцезія |
| Адреса | Dominikonų Streetd (8) |
| Епонім | Святий Дух |
  Костел Святого Духа (Вільнюс) (Литва) | |
 | |
 Костел Святого Духа у Вікісховищі | |
Розташовується в Старому місті, простягнувшись бічним фасадом вздовж вулиці Домінікону та заднім фасадом виходячи на вулицю Ігното . Нижня частина храму опоясана з трьох боків корпусами колишнього монастиря, завдяки чому виділяється його верхня частина з двома невисокими вежами (36,3 м), чотирма фронтонами та куполом із ліхтарем над центральним нефом.
Належить до Вільнюського деканату Вільнюської архідієцезії. Щоденні служби польською мовою[3].
Історія
ред.Цей розділ потребує доповнення. |
Примітки
ред.- ↑ Kłos, Juljusz ([198-?]). Wilno : przewodnik krajoznawczy Juljusza Kłosa (вид. Wyd. 3., popr. po zgonie autora). [Gdańsk]: Gdańska Oficyna Wydawnicza. ISBN 83-85067-02-7. OCLC 54154916.
- ↑ Venclova, Tomas (2005). Статьи о Бродском. Moskva: Baltrus. ISBN 5-98379-026-9. OCLC 60542791.
- ↑ Šv. Dvasios bažnyčia • Panoramos • Panoramas. www.panoramas.lt (lt-LT) . Архів оригіналу за 18 січня 2022. Процитовано 17 січня 2022.
Література
ред.- А. Медонис. Туристу о Вильнюсе. Перевод с литовского языка. Вильнюс: Минтис, 1965. С. 78—79.
- Antanas Rimvydas Čaplikas. Šv. Jono, Dominikonų, Trakų gatvės. Vilnius: Charibdė, 1998. ISBN 9986-745-13-6. P. 140—177. (лит.)
- Lietuvos architektūros istorija. T. II: Nuo XVII a. pradžios iki XIX a. vidurio. Vilnius: Mokslo ir enciklopedijų leidykla, 1994. ISBN 5-420-00583-3. P. 107—109. (лит.)
- Wilno. Przewodnik krajoznawczy Juliusza Kłosa, Prof. Uniwersytetu St. Batorego. Wydanie trzecie poprawione po zgonie autora. Wilno, 1937. S. 200—201. (польск.