Вільгельміна Лаґерхольм
Вільгельміна Катаріна Лаґерхольм (швед. Wilhelmina Catharina Lagerholm) (25 березня 1826 Еребру, провінція Нерке, Швеція — 19 червня 1917 Стокгольм) — шведська художниця, фахівчиня з жанрового та портретного живопису, фотографка. Членкиня Академії мистецтв з 1871 року.
Вільгельміна Лаґерхольм | ||||
---|---|---|---|---|
швед. Wilhelmina Catharina Lagerholm | ||||
Народження | 25 березня 1826[1] Еребру, Швеція | |||
Смерть | 19 червня 1917[2] (91 рік) | |||
Стокгольм, Швеція[3] | ||||
Поховання | Nikolai cemeteryd[4] | |||
Країна | Швеція | |||
Жанр | Портрет, жанровий живопис, фотомистецтво | |||
Діяльність | фотограф, художниця | |||
Член | Шведська королівська академія вільних мистецтв | |||
Роботи в колекції | Національний музей Швеції | |||
| ||||
Вільгельміна Лаґерхольм у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Вільгельміна Лагерхольм народилася в родині землеміра Нільса Лагергольма та Анни Елізабети Екман.
Вивчала мистецтво у Стокгольмі, Парижі та Дюссельдорфі і стала досвідченою портретисткою.
Вільгельміна Лагерхольм померла 19 червня 1917 року в Стокгольмі. Похована на Нікольському кладовищі в Еребру.
Художня діяльність
ред.З 1862 по 1871 рік працювала фотографкою у Еребру, потім переїхала в Стокгольм, де спеціалізувалася на портретному та жанровому живописі.
Після перших епізодичних вправ у живописі в Стокгольмі у Фердинанда Фагерліна, отримала стипендію та можливість подорожувати і вивчати живопис у Парижі (1856—1858) в майстернях Тома Кутюра і Жана-Батіста-Андж Тіссьє (Jean-Baptiste-Ange Tissier). В кінці стипендіальної відпустки прибула в Дюссельдорф до свого першого вчителя Фагерліна. Спочатку її привернув портретний живопис, але з часом Лагерхольм захопилася жанровими творами, особливо фігурами жінок у національних костюмах XVII століття. Її робота «Стара історія» 1876 року експонується в Національному музеї Швеції (Стокгольм).
У 1862 році Лагерхольм вирішила відійти від живопису і відкрила власну фотостудію у Еребру, де працювала фотохудожницею з 1862 по 1871 рік. У ці роки здійснила декілька поїздок в Дюссельдорф до художника-портретиста Карла Зона[5], а також в Париж і Копенгаген для удосконалення світлин. З часом поїздки для вивчення живопису стали частішими.
У 1871 році прагнення займатися живописом перемагає і Лагерхольм закриває фотостудію у Еребру і переїжджає в Стокгольм. Там вона надзвичайно інтенсивно і продуктивно працює як художниця портретнонр та жанрового живопису.
У Швеції її пам'ять пов'язана, як однієї з перших художниць і фотографок країни, поряд з Еммою Шенсон в Упсалі, Гільдою Селін[en] в Мальме і Розалі Семан[en] у Стокгольмі.
Роботи
ред.-
Густав Гумеліус, фотопортрет
-
Отто Гумеліус, фотопортрет
-
Ларс Монтін, фабрикант
-
Август Мальмстрем, живописець
Примітки
ред.- ↑ FemBio database
- ↑ Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2008.
- ↑ https://www.svenskagravar.se/search?ShowFilters=False&Query=Wilhelmina+Lagerholm&ParishId=&GraveNumber=&BirthDate=&DeathDate=&BurialDate=&OrderByDesc=False&OrderBy= — Svenskagravar.se.
- ↑ Bettina Baumgärtel, Sabine Schroyen, Lydia Immerheiser, Sabine Teichgröb: Verzeichnis der ausländischen Künstler und Künstlerinnen. Nationalität, Aufenthalt und Studium in Düsseldorf. In: Bettina Baumgärtel (Hrsg.): Die Düsseldorfer Malerschule und ihre internationale Ausstrahlung 1819—1918. Michael Imhof Verlag, Petersberg 2011, ISBN 987-3-86568-702-9, Band 1, S. 434.
Беттина Баумгёртель, Сабина Шройен, Лидия Иммерхайзер, Сабина Тайхгрёб: Список зарубежных художников. Национальность, жизнь и учёба в Дюссельдорфе. В книге: Беттина Баумгёртель (ред.): Дюссельдорфская школа и ее международное влияние 1819—1918. Изд-во Михаэль Имхоф, Петерсберг, 2011, том 1, стр 434. (нім.)
Посилання
ред.- Вільгельміна Лагерхольм: генеалогічне древо (швед.)
- Вільгельміна Лагерхольм [Архівовано 17 вересня 2016 у Wayback Machine.] ((швед.)
- Вільгельміна Лагерхольм у Північній енциклопедії [Архівовано 22 березня 2019 у Wayback Machine.] ((швед.)
- Шведська художниця Вільгельміна Лагерхольм. [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] (нім.)