Вільгельм Фаупель
Вільгельм Фаупель (нім. Wilhelm Faupel; 29 жовтня 1873, Лінденбуш — 1 травня 1945, Берлін) — німецький, аргентинський та перуанський офіцер і дипломат, генерал-лейтенант Перуанської армії і запасу вермахту. Кавалер ордена Pour le Mérite з дубовим листям.
| Вільгельм Фаупель | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
нім. Wilhelm Faupel  | |||||||||||||
 | |||||||||||||
| Народився | 29 жовтня 1873 Ліпце, Ґміна Мілковіце, Легницький повіт, Нижньосілезьке воєводство, Республіка Польща | ||||||||||||
| Помер | 1 травня 1945 (71 рік) Берлін, Третій Райх | ||||||||||||
| Країна | .svg){kind=small} Німецький Райх.svg){kind=small} Перу | ||||||||||||
| Діяльність | дипломат, військовослужбовець | ||||||||||||
| Знання мов | іспанська і німецька | ||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна | ||||||||||||
| Посада | посол в Іспаніїd | ||||||||||||
| Військове звання |  Генерал-лейтенант запасу | ||||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | ||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||
Біографія
ред.В березні 1892 року вступив у 5-й артилерійський полк. З жовтня 1899 року служив у 41-му артилерійському полку. В липні 1900 року був відправлений в Китай у складі Німецького експедиційного корпусу, де брав участь у придушенні Боксерського повстання. Після повернення з Китаю був перепризначений на службу в 41-й артилерійський полк. У вересні 1904 року направлений в Німецьку Південно-Західну Африку, де брав участь у придушенні повстання гереро. У вересні 1907 року призначений в штаб 4-го армійського корпусу в Магдебурзі. З березня 1910 року — командиром роти 73-го артилерійського полку. В лютому 1911 року він залишив армію і як військовий радник вирушив в Аргентину. В січні 1914 року повернувся в Німеччину і знову був відновлений в армії, служив у Великому Генштабі в Берліні.
На початку Першої світової війни Фаупель став начальником штабу 25-ї піхотної дивізії. Учасник першої битви на Марні. В листопаді 1914 року призначений начальником штабу 18-го армійського корпусу. В листопаді 1915 року переведений у Великий Генштаб. З листопада 1916 року — начальником штабу 3-го армійського, з жовтня 1917 року — 8-го резервного корпусу, з червня 1918 року — 1-ї, з серпня 1918 року — 9-ї армії, з вересня 1918 року — армійської групи «С».
Після закінчення війни Фаупель залишився в армії і якийсь час служив у Генштабі. З січня 1919 року — командир добровольчого корпусу Герліца. Учасник придушення заворушень і Герліці, Дрездені та Магдебурзі. 31 березня 1921 року вийшов у відставку. В тому ж році вдруге вирушив в Аргентину як військовий радник. В 1926 році переїхав в Перу і став головним інспектором перуанських збройних сил. В 1930 році, після державного перевороту, в результаті якого було повалено президента Аугусто Легія, повернувся в Німеччину. З 1934 року — президент Іберо-американського інституту. З листопаді 1936 року — представником Німеччини в іспанському націоналістичному уряді. З 9 лютого 1937 року — посол Німеччини в Іспанії. 1 травня 1937 року вступив у НСДАП (квиток №3 900 003). 18 вересня 1937 року залишив посаду після конфлікту з командиром легіону «Кондор» Гуго Шперрле. 1 січня 1938 року залишив дипломатичну службу і знову став президентом Іберо-американського інституту. Під час битви за Берлін 1 травня 1945 знищив свою особисту переписку і документи інституту, після чого наклав на себе руки в Берліні на очах наступаючих радянських військ.
Звання
ред.- Фанен-юнкер (березень 1892)
- Фенріх (17 вересня 1892)
- Другий лейтенант (20 травня 1893)
- Лейтенант (1 січня 1899)
- Оберлейтенант (16 лютого 1901)
- Гауптман (13 вересня 1906)
- Майор (20 січня 1914)
- Оберстлейтенант (18 квітня 1918)
- Оберст (1 жовтня 1930)
- Генерал-майор запасу (31 березня 1921)
- Генерал-лейтенант запасу (27 серпня 1939) — підвищений з нагоди 25-ї річниці Таненберзької битви.
Нагороди
ред.- Столітня медаль
- Китайська медаль
- Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці»
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Pour le Mérite з дубовим листям
- орден (8 або 18 червня 1918)
- дубове листя (№102; 4 серпня 1918)
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Орден Ізабелли Католички, великий хрест (Іспанія; 1938)
- Орден Народної освіти (Португалія), великий хрест (1941)
- Імперський орден Ярма та Стріл, великий хрест (Іспанія; 1943)
Література
ред.- Vanessa Conze Das Europa der Deutschen: Ideen von Europa in Deutschland zwischen Reichstradition und Westorientierung (1920–1970). — Oldenbourg Wissenschaftsverlag, 2005. — ISBN 978-3486577570. (нім.)
- Reinhard Liehr, Günther Maihold, Günther Vollmer (Hrsg.) Ein Institut und sein General: Wilhelm Faupel und das Iberoamerikanische Institut in der Zeit des Nationalsozialismus. — Verlag Vervuert, Frankfurt 2003. — ISBN 3-89354-589-1. (нім.)