Вільхівці (Кам'янець-Подільський район)

село в Хмельницькій області, Україна

Вільхі́вці — село в Україні, у Закупненській селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

село Вільхівці
Церква Святих Кирила і Мефодія
Церква Святих Кирила і Мефодія
Церква Святих Кирила і Мефодія
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Тер. громада Закупненська селищна громада
Код КАТОТТГ UA68020090040084847 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1493
Населення 1505
Площа 4,504 км²
Густота населення 334,15 осіб/км²
Поштовий індекс 31615
Телефонний код +380 3859
Географічні дані
Географічні координати 49°4′50″ пн. ш. 26°14′54″ сх. д. / 49.08056° пн. ш. 26.24833° сх. д. / 49.08056; 26.24833
Середня висота
над рівнем моря
260 м
Водойми Муха
Місцева влада
Адреса ради 31614, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Закупне, вул. Центральна, 9
Карта
Вільхівці. Карта розташування: Україна
Вільхівці
Вільхівці
Вільхівці. Карта розташування: Хмельницька область
Вільхівці
Вільхівці
Мапа
Мапа

CMNS: Вільхівці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Назва

ред.

Географія

ред.

Подільське село Вільхівці розташоване на подільській височині, в західній частині України, на річці Муха, за 5 км. автодорогами від Гусятина та за 62 км. від міста Кам'янець-Подільський.

Клімат

ред.

Вільхівці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.

Історія

ред.

Вперше поселення письмово згадане у 1469 році, коли було надане Свирчу, як резиденцію з правом проживання та зобов'язанням служити 1-м списом та 1-м лучником, 1[1]493 році - в люстрації Подільського воєводства. Подільський хорунжий Адам Свірч був власником села у 1507- 1516. У 1516 році Станіслав Лянцкоронський викупляє в Адама Свирча Вільхівці. 1552 рік - 9 димів, тобто господарств та податок зі священика. В 1559 році Вільхівці належали Івану Свірчу-старшому, по 1578 - дочкам Івана Свірча-молодшого. В XVII столітті перемишльському стольнику — Юрію Володийовському, а пізніше летичівському стольнику —Станіславу Маковецькому. В XVIII столітті Вільхівці належали Потоцьким, а в 1803 від Потоцьких Вільхівці купив Микола Маковецький. В 1853 Ядвига Маковецька отримала Вільхівці в посаг і таким чином село перейшло до Червінських.

На річці Вільхівчик в кінці ХІХ століття було три млини. Також, в цей період Вільхівцях було 1560 мешканців (760 чоловіків і 800 жінок).

В 1829 році коштом Миколи Маковецького була збудована кам'яна церква.

В 1873 році знайдено скарб 50 срібних литовських монет, за повідомленнями краєзнавця Юхима Сіцінського.

26 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду під Вільхівцями передовий роз'їзд Подільської групи (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки, очолюваний Дмитром Зоренком та Іваном Липовецьким, розгромив московський загін, що супроводжував валку з 12-14 возів. Було вбито 14 ворожих бійців і захоплено скоростріл типу «Максим» на тачанці, одного коня з сідлом та одного воза з парою коней, на якому виявилося 30000 набоїв. У самому селі Подільська група захопила московську навчальну команду у 60 осіб з двома скорострілами.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій[2].

В 19321933 селяни села пережили сталінський голодомор. З 1 вересня 1932 р. Тодось Осьмачка (видатний український поет) працював в с. Вільхівці.

З 1991 року в складі незалежної України.

12 червня 2020 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Закупненської селищної громади[3].

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Чемеровецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[4].

 
Календарний поштовий штемпель села Вільхівці 1972 року

Населення

ред.

Населення становить 1505 осіб на 2001 рік.

Мова

ред.

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:

Мова Відсоток
українська 99,34%
російська 0,66%

Релігія

ред.
  • Церква Святих Кирила і Мефодія (ПЦУ)

Пам'ятки

ред.
  • Старовинний цвинтар.[6]

Пам'ятки природи:

Відомі люди

ред.

Світлини

ред.

Примітки

ред.
  1. Михайловський, Віталій (2012 року). Еластична спільнота. Подільська шляхта в другій половині XIV - 70-х роках XVI ст (українська) . Київ: Темпора. с. 67—91. ISBN ISBN 978-617-569-060-4. {{cite book}}: Перевірте значення |isbn=: недійсний символ (довідка)
  2. Національний банк репресованих
  3. Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 727-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Хмельницької області»
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. Вільхівці. Старовинний цвинтар
  7. 71-річна майстриня з Хмельниччини одягнула у свої вишиванки всю велику родину

Посилання

ред.