Дражевська Віра Артемівна
Віра Артемівна Дражевська (29 липня 1912 р., Харків — 19 вересня 1994 р., Нью-Йорк) — українська художниця.
Дражевська Віра Артемівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 29 липня 1912[1] Харків, Російська імперія[1] | |||
Смерть | 19 вересня 1994[1] (82 роки) | |||
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1] | ||||
Країна | Українська Радянська Соціалістична Республіка США | |||
Навчання | Харківський художній інститут і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
Діяльність | художниця | |||
У шлюбі з | Седляр Василь Теофанович[2] | |||
Брати, сестри | Дражевська Любов Артемівна | |||
| ||||
Біографія
ред.Народилася у м. Харків. Її сестрою була літературознавиця Любов Дражевська. Батько — Артем (Артемій) Миколайович Дражевський, з селянської родини, колишній есер, діяч кооперативного руху (був репресований, помер у таборі 1939 р.). Мати — Олена Олександрівна (нар. Устінова), лікарка.
Навчалася у Харківському художньому інституті (1930—1934); Київському художньому інституті (1934—1936), Московському інституті підвищення кваліфікації художників (1936—1937). У Москву вона переїхала на певний час, щоб уникнути репресій, жертвою яких став її чоловік, художник Василь Седляр. Дочки — Тетяна (у шлюбі Федорова, двоє дітей) та Олена (в еміграції Хелен).
За спеціалізацією — графік та живописець. Працювала у галузі книжкової та станкової графіки, поліграфії, живопису. Основну частину творчої спадщини становлять графічні твори, зокрема ілюстрації до книжок.
Під час війни перебувала разом з матір'ю та сестрою на Кавказі, куди 1942 р. прийшли німці.
Під час радянського наступу 1943 р. разом з сестрою, а також давньою подругою сестер Аллою Гербурт-Йогансен вирушила на захід, тимчасово оселилися у Житомирі. Потім опинилися у Німеччині. 1951 р. переїхала у США, де розробила багато ілюстрацій для поштівок.
Членкиня об'єднання молодих художників України (1931—1933), Berufsverband Bildender Kunstler (Мюнхен, 1945—1951), об'єднань художників України в Америці (1952—1974). Твори зберігаються в Українському музеї у Нью-Йорку, Харківському художньому музеї.
Була відзначена на конкурсі Спілки українок Америки за ікону «Свята Ольга» (1970).
Основні твори
ред.- «Омелькова сім'я» (Мюнхен, 1948),
- «Russian Аssignment» Л. С. Стівенса (Нью-Йорк; Бостон, 1953);
- «Не сміємо забувати про голодне Різдво 1932 року в Україні»,
- «Початок голоду в Україні» (1952);
- «Дівчина з гілочками верби» (1953),
- «Мати» (1974),
- «Дівчина з півнями» (1980-і роки).
Література
ред.- Ременяка О. «Я не трачу надії, що будемо разом…» Листи до Алли Гербурт-Йогансен (Майк Йогансен, Михайло Бойчук) // Художня культура. Актуальні проблеми. Вип. 17. Ч. 1. 2021, с. 65-83.
Примітки
ред.- ↑ а б в г https://esu.com.ua/article-21211
- ↑ Українська Вікіпедія — 2004.