Вітгенштейн Лев Петрович
Князь Лев Петрович Вітгенштейн (Людвіг Адольф Фрідріх цу Зайн-Віттгенштайн-Зайн) (рос. князь Ле́в Петро́вич Витгенште́йн; нім. Ludwig Adolf Friedrich Fürst zu Sayn-Wittgenstein-Sayn; 7 червня 1799 — 8 червня 1866) — граф, ротмістр Кавалергардського полку, декабрист. Член Союзу благоденства і Південного товариства.
| Вітгенштейн Лев Петрович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 8 червня 1799[1] Ковно, Литовська губернія, Російська імперія |
| Помер | 20 червня 1866[1] (67 років) Канни[1] |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | військовослужбовець, політик |
| Alma mater | Петрішулеd |
| Титул | граф[d] |
| Посада | member of the Prussian House of Lordsd |
| Військове звання | фельдмаршал |
| Батько | Вітгенштейн Петро Християнович[2] |
| Мати | Antonia zu Sayn-Wittgensteind |
| У шлюбі з | Стефанія Радзивілл[3] і Princess Leonilla Bariatinskayad |
| Діти | Петро зю Зайн-Вітгенштейнd, Олександр фон Гахенбургd, Марія Зайн-Вітгенштейн-Берлебурзька[2], Теодор зю Зайн-Віттгенштайн-Берлебургd[2] і Антонієта Зайн-Віттгенштайн-Берлебургd |
 | |
Біографія
ред.Батько — П. X. Вітгенштейн, фельдмаршал, в 1826 році командувач 2 армією; мати — Антуанетта Станіславівна Снарська (11 березня 1779 — 15 липня 1855), статс-дама. Виховувався в Пажеському корпусі. У службу вступив з камер-пажів корнетом у Лейб-гвардії Кавалергардський полк — 20 квітня 1817 року, полковий ад'ютант — 22 вересня 1818 року, поручик — 8 лютого 1819, флігель-ад'ютант — 16 січня 1820 року. В 1821 році був з Олександром I на конгресі в Лайбасі, посилався з дорученнями в Париж і Лондон, був на коронації англійського короля Георга IV, штабс-ротмістр — 25 червня 1821 року, ротмістр — 8 лютого 1824 року.
Член Союзу благоденства і Південного товариства.[4] У 1820 році вступив до Союзу благоденства за запрошенням князя Барятинського. На допиті показав, що після повернення з Лайбаха, дізнався про знищення товариства. Під час слідства головні члени таємного товариства підтвердили, що Вітгенштейн не належав до таємного товариства, яке з'явилося після 1821 року.[5] Височайше наказано не вважати причетним до справи.
Командир ескадрону з вересня 1826 року по лютий 1827 року, за клопотанням батька звільнений через хворобу від фронту — 30 листопада 1827 року, звільнений від служби з нагородженням чином полковника — 14 вересня 1828 року.
16 червня 1834 року отримав титул ясновельможного князя.
В 1826 році Петро Христофорович Вітгенштейн придбав для Лева Вітгенштейна маєток Дружносельє.[6] У парку садиби побудований костел за проектом Олександра Брюллова на честь рано померлої Стефанії Радзивілл, дружини Лева Петровича Вітгенштейна.
Дружини: перша — з 1828 року княжна Стефанія Домініківна Радзивілл (1809 — 1832), друга — з 1834 року княжна Леонілла Іванівна Барятинська (народилась 1816 року).
Примітки
ред.- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #13949281X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
- ↑ Radziwiłłowie herbu Trąby — Warszawa: Archiwum Główne Akt Dawnych, Wydawnictwo DiG, 1996. — 67 с. — ISBN 83-85490-62-0
- ↑ Декабристы. Биографический справочник под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с.39
- ↑ Декабристы. Биографический справочник под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с.238
- ↑ Усадьба князя Витгенштейна Дружносельє. Архів оригіналу за 28 жовтня 2011. Процитовано 21 травня 2011.
Джерела
ред.- Декабристы. Биографический справочник под ред. академика М. В. Нечкиной. — М.,"Наука", 1988, с.39 (рос.)
Посилання
ред.- П. Г. Усенко. Вітгенштейн Лев Петрович [Архівовано 2 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 578. — ISBN 966-00-0734-5.
- Витгенштейн Лев Петрович, граф [недоступне посилання з червня 2019](рос.)