ГЕС Артьєс
ГЕС Артьєс (ісп. Presa de Arties) — гідроелектростанція на північному сході Іспанії. Використовує ресурс зі сточища річки Гаронна, яка дренує центральну частину Піренеїв та тече через Францію до Біскайської затоки Атлантичного океану.
ГЕС Артьєс | |
---|---|
42°41′59″ пн. ш. 0°52′36″ сх. д. / 42.699777777778° пн. ш. 0.87675° сх. д. | |
Країна | Іспанія |
Адмінодиниця | Artiesd |
Стан | діюча |
Річка | сточище Арріу-де-Валартьєс |
В експлуатації з | 1955 |
Роки введення першого та останнього гідроагрегатів | 1955 |
Основні характеристики | |
Установлена потужність | 68 МВт |
Середнє річне виробництво | 110 млн кВт·год |
Тип ГЕС | дериваційна |
Розрахований напір | 804 м |
Характеристики обладнання | |
Кількість та марка турбін | 2 |
Витрата через турбіни | 2х10 м³/с |
Кількість та марка гідрогенераторів | 2 |
Потужність гідроагрегатів | 2х34 МВт |
Основні споруди | |
Тип греблі | гравітаційні (Рестанка, Монткасау) |
Висота греблі | 25 (Рестанка), 189 (Монткасау) м |
Довжина греблі | 16 (Рестанка), 193 (Монткасау) м |
ЛЕП | 110 |
Власник | Endesa |
Оператор | Endesad |
Мапа | |
ГЕС Артьєс у Вікісховищі |
Ресурс для роботи цієї дериваційної ГЕС збирають у сточищі річки Арріу-де-Валартьєс, лівої притоки Гаронни. Для цього використовують кілька сполучених між собою водойм:
- озеро Лак-де-Ріус (2,33 млн м3), розташоване за 0,5 км від витоку Рібера-де-Ріус (верхня течія Арріу-де-Валартьєс), яке дренується через тунель до озера Лак-де-Мар (8,85 млн м3) на Ера-Рестанка, правій притоці Рібера-де-Ріус;
- водосховище Рестанка площею поверхні 0,07 км2 та об'ємом 0,8 млн м3, створене нижче за Лак-де-Мар за допомогою гравітаційної греблі висотою 25 метрів та довжиною 189 метрів, на спорудження якої пішло 17 тис. м3 матеріалу[1];
- водосховище Монткасау площею поверхні 0,03 км2 та об'ємом 0,1 млн м3, створене у сточищі Арріу-де-Ренткулес (ще одна права притока Арріу-де-Валартьєс) за допомогою гравітаційної греблі висотою 16 метрів та довжиною 193 метри[2][3].
З водосховища Рестанка прямує дериваційний тунель до машинного залу, розташованого за більш ніж 7 км на північ на лівому березі Гаронни, біля впадіння в неї Арріу-де-Валартьєс. По дорозі до нього приєднується тунель від водосховища Монткасау.
Основне обладнання станції складають два гідроагрегати потужністю по 34 МВт, які при напорі у 804 метри забезпечують річне виробництво на рівні 110 млн кВт·год[4].
Видача продукції відбувається по ЛЕП, що працює під напругою 110 кВ.
Варто також відзначити, що на одному майданчику з машинним залом ГЕС Артьєс знаходиться обладнання станції Аїгвамог (32 МВт), яка працює на ресурсі з іншої лівої притоки Гаронни Арріу-де-Аїгвамог, долина якої лежить далі на схід.
Примітки
ред.- ↑ SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 22 квітня 2016. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ SEPREM - Sociedad Española de Presas y Embalses. www.seprem.es. Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ aca-Característiques tècniques i capacitat. aca-web.gencat.cat (кат.). Архів оригіналу за 18 серпня 2017. Процитовано 26 серпня 2017.
- ↑ LA PRODUCCIÓ HIDRÀULICA AL PIRINEU LES HIDROELÈCTRIQUES AL PIRINEU UNIVERSITAT DE LLEIDA – ESTIU 2011 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 серпня 2017.
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |