Гагер чорнощокий
Гагер чорнощокий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Чорнощокий гагер (заповідник «Хмарний ліс Монтеверде[en]», Коста-Рика)
| ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Cyanolyca cucullata (Ridgway, 1885) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Cyanocorax cucullatus | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Га́гер чорнощокий[2] (Cyanolyca cucullata) — вид горобцеподібних птахів родини воронових (Corvidae). Мешкає в Мексиці і Центральній Америці.
Опис
ред.Довжина птаха становить 26-31 см, вага 88-109 г. Голова, горло, шия, плечі і верхня частина грудей чорні, блискучі, решта тіла темно-пурпурово-синя, блискуча, махові і стернові пера кобальтово-сині. На потилиці і тімені характерна блакитна пляма трикутної форми з білими краями. Очі червонувато-карі, дзьоб і лапи чорні[3][4].
Підвиди
ред.Виділяють три підвиди:[5]
- C. c. mitrata Ridgway, 1899 — східна Мексика (Східна Сьєрра-Мадре, від Сан-Луїс-Потосі до Оахаки);
- C. c. guatemalae Pitelka, 1951 — гори Сьєрра-Мадре-де-Чіапас (від Чіапаса до Уеуетенанго);
- C. c. hondurensis Pitelka, 1951 — північний захід Гондурасу;
- C. c. cucullata (Ridgway, 1885) — карибські схили гір Коста-Рики і Панами.
Поширення і екологія
ред.Чорнощокі гагери мешкають в Мексиці, Гватемалі, Гондурасі, Коста-Риці і Панамі, трапляються в Нікарагуа[6] . Вони живуть у вологих гірських і хмарних тропічних лісах. Зустрічаються поодинці, парами або сімейними зграйками до 10 птахів, на висоті від 800 до 2100 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів разом з однобарвними сойками і оливковоголовими туканами. Ведуть деревний спосіб життя. Живляться безхребетними і личинками, яких шукають в тріщинах кори та серед епіфітів, а також дрібними хребетними, плодами і ягодами, зокрема з родин меластомових і вересових.
Чорнощокі гагери є моногамними птахами, вони утворюють пару на все життя. Сезон розмноження у них триває з квітня по червень. Гніздо має чашоподібну форму, робиться з гілок і рослинних волокон, встелюється м'яким рослинним матеріалом, розміщується в густій кроні дерева. Іноді чорнощокі гагери використовують покинуті гнізда інших птахів. В кладці 3-4 яйця, інкубаційний період триває 20 днів. За пташенятами доглядають і самиці, і самці, вони покидають гніздо через 20 днів після вилуплення, а стають повністю самостійними ще через місяць.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Cyanolyca cucullata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 06 вересня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Howell, Steve N.G.; Sophie Webb (1995). A Guide to the Birds of Mexico and Northern Central America. New York: Oxford University Press. с. 542. ISBN 0-19-854012-4.
- ↑ Ridgway, Robert (1904). The Birds of North and Middle America: A Descriptive Catalogue of the Higher Groups' Genera, Species, and Subspecies of Birds Known to Occur in North America, from the Arctic Lands to the Isthmus of Panama, the West Indies and Other Islands of the Caribbean Sea, and the Galapagos Archipelago Part III. Washington: United States National Museum. с. 322.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Crows, mudnesters, melampittas, Ifrit, birds-of-paradise. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 06 вересня 2022.
- ↑ Ridgely, Robert S; Gwynne Jr., John A. (1989). A Guide to the Birds of Panama with Costa Rica, Nicaragua, and Honduras (вид. Second). Princeton, NJ: Princeton University Press. с. 337—338. ISBN 0-691-02512-6.
Джерела
ред.- Madge, S.; H. Burn (1999). Crows and Jays. Princeton University Press. ISBN 0-7136-5207-1.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |