Гайнц Швайцер
Гайнц Швайцер (нім. Heinz Schweizer; 18 липня 1908, Берлін — 5 червня 1946, Бізенталь) — німецький пожежник, гауптман пожежної служби люфтваффе. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.
| Гайнц Швайцер | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
| Народився | 18 липня 1908  Берлін, Німецька імперія | |||||
| Помер | 5 червня 1946 (37 років) Бізенталь, Барнім, Бранденбург, Німеччина | |||||
| Діяльність | військовослужбовець | |||||
| Учасник | Друга світова війна | |||||
| Військове звання | Гауптман | |||||
| Нагороди |
| |||||
Біографія
ред.На початку 1930-х років вступив в армію. В 1936 році у складі легіону «Кондор» брав участь в громадянській війні в Іспанії. Приблизно в 1940 році прибув в Дюссельдорф експертом з вибухових речовин і очолив загін зі знешкодження нерозірваних авіабомб. Швайцер особисто знешкоджував бомби, а нацистська пропаганда описувала його як «людину із залізними нервами»[1]. Швайцер ненадовго був переведений в дослідницький центр, проте незебаром повернувся в Дюссельдорф.
Починаючи з 1942 року, загін Швайцера посилювався в'язнями. В 1943 році йому були передані 50 в'язнів концтабору Бухенвальд[2]. Багато в'язнів загинули під час виконання небезпечної роботи. В березні 1945 року Швайцер мав повернути в концтабір в Ремшайді 100 в'язнів, проте до того часу він все більше дистанціювався від нацизму і відмовився виконати наказ, натомість запросив ще 50 в'язнів начебто через потребу в додаткових робітниках. Незабаром після прибуття в'язнів Швайцер разом з ними здався американським військам в Бергішес-Ланді.
Влітку 1945 року Швайцер був звільнений з полону на основі свідчень колишніх в'язнів і повернувся до родини у Бізенталь, який опинився в радянській зоні окупації. 5 червня 1946 року він був застрелений п'яним радянським солдатом.
Нагороди
ред.- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Іспанський хрест в сріблі
- Залізний хрест
- 2-го класу
- 1-го класу (31 серпня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста (28 червня 1943) — за знешкодження численних бомб і розробку нових методів знешкодження.
Примітки
ред.- ↑ ONLINE, RP (5 серпня 2015). Kalkum: Propagandafigur als Lebensretter. RP ONLINE (нім.). Процитовано 7 грудня 2023.
- ↑ www.kz-aussenlager-duesseldorf.de http://www.kz-aussenlager-duesseldorf.de/bombenraeumkommando-kalkum.php. Процитовано 7 грудня 2023.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка)
Література
ред.- Wolfgang Thamm: Hauptmann (W) und Ritterkreuzträger Heinz Schweizer : Feuerwerker und Sprengkommandoführer. Boissendorf: Biblio-Verlag 2004. ISBN 978-3-7648-2660-4
- Fellgiebel W.P. Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9