Гайовники
село в Польщі, Люблінське воєводство, Замойський повіт
Гайовники (пол. Hajowniki) — село в Польщі, у гміні Скербешів Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 131 особа (2011[1]).
Село
.jpg) Координати 50°50′00″ пн. ш. 23°26′00″ сх. д. / 50.83333333° пн. ш. 23.43333333° сх. д.
|
Історія
ред.За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі переважно проживали римо-католики, проте населення здебільшого розмовляло українською мовою[2].
За німецької окупації у селі діяла українська школа[3].
У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 64 | 12 | 34 | 18 |
| Жінки | 67 | 12 | 28 | 27 |
| Разом | 131 | 24 | 62 | 45 |
Примітки
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Гайовники
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 369. (рос. дореф.)
- ↑ Макар Ю., Горний М., Макар В., Салюк А. Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947). Дослідження. Спогади. Документи: У трьох томах. — Чернівці : Букрек, 2011. — Т. 1. Дослідження. — С. 417.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.