Галактичний квадрант
Галактичний квадрант — один із чотирьох кругових секторів у галактики Чумацький Шлях.
Квадранти в галактичній системі координат
ред.У сучасній астрономії галактичні квадранти визначаються на основі галактичної системи координат. За центр системи координат вибирається Сонце, а не Галактичний центр. Це зумовлено тим практичним міркуванням, що спостерігач знаходиться саме в Сонячній системі.
Квадранти позначаються порядковими номерами. Якщо дивитися з північного галактичного полюса і відраховувати кути від променя, який йде від Сонця до центру Галактики, то квадранти визначаються наступним чином (де l — галактична довгота):
Сузір'я, згруповані за галактичними квадрантами
ред.Видимість квадрантів із Землі
ред.Через орієнтацію Землі відносно галактичної площини, 2-й галактичний квадрант переважно видно лише з північної півкулі, а 4-й — переважно з південної півкулі.
Можна приблизно визначити межі квадрантів, знайшовши на небі сузір'я, які лежать в площині Галактики на границях між квадрантами[5]:
- l = 0° — сузір'я Стрілець (галактичний центр)
- l = 90° — сузір'я Лебідь
- l = 180° — сузір'я Візничий (галактичний антицентр)
- l = 270° — сузір'я Вітрила
В культурі
ред.Давня традиція поділу видимого неба на чотири частини передує сучасним визначенням чотирьох галактичних квадрантів. Стародавні месопотамські тексти говорять про «чотири сторони всесвіту» та «чотири сторони неба»[6], а біблійна Книга пророка Єремії повторює цю фразеологію: «І на Елам наведу чотири вітри з чотирьох кінців неба» (Єремія, 49:36).
Зоряний шлях
ред.Галактичні квадранти в «Зоряному шляху» розділені чотирма галактичними меридіанами, проведеними відносно центра Галактики[7]. Це схоже на систему, яку використовують астрономи, однак за центр поділу вибране не Сонце, а центр Галактики, що робить систему менш геоцентричною. Замість використання порядкових номерів, «Зоряний шлях» позначає квадранти грецькими літерами Альфа, Бета, Гамма та Дельта.
Радіоастрономічний огляд CGPS (Canadian Galactic Plane Survey, канадський огляд галактичної площини) створив радіокарту Галактики на основі квадрантів «Зоряного шляху», жартуючи, що «CGPS в основному займається кардасіанцями, тоді як SGPS (Southern Galactic Plane Survey, південний огляд галактичної площини) зосереджується на ромуланцях»[8].
Примітки
ред.- ↑ THE BEGINNINGS OF RADIO ASTRONOMY IN THE NETHERLANDS [Архівовано 2010-09-19 у Wayback Machine.]. Journal of Astronomical History and Heritage. 2006
- ↑ Kiss, Cs; Moór, A; Tóth, L. V (2004). Far-infrared loops in the 2nd Galactic Quadrant. Astronomy & Astrophysics. 418: 131—141. arXiv:astro-ph/0401303. Bibcode:2004A&A...418..131K. doi:10.1051/0004-6361:20034530.
- ↑ M. Lampton et al. An All-Sky Catalog of Faint Extreme Ultraviolet Sources The Astrophysical Journal Supplement Series. 1997
- ↑ Thomas Wilson; Kristen Rohlfs; Susanne Huettemeister (2008), Tools of Radio Astronomy, Springer Science & Business Media, с. 347, ISBN 978-3-540-85121-9
- ↑ Galactic Coordinates. Thinkastronomy.com. Архів оригіналу за 23 вересня 2016. Процитовано 17 серпня 2010.
- ↑ Michalowski, Piotr (2010), masters of the Four Corners of the Heavens: Vies of the Universe in Early Mesopotamian Writings, у Raaflaub, Kurt A.; Talbert, Richard J. A. (ред.), Geography and Ethnography: Perceptions of the World in Pre-Modern Societies, The ancient world: comparative histories, т. 3, John Wiley and Sons, с. 147–168 [153], ISBN 978-1-4051-9146-3
- ↑ Okuda, Michael; Okuda, Denise; Mirek, Debbie (1999). The Star Trek Encyclopedia. Pocket Books. ISBN 978-0-671-53609-1.
- ↑ Plan Views of the Milky Way Galaxy. The Canadian Galactic Plane Survey. Ras.ucalgary.ca. Архів оригіналу за 19 грудня 2013. Процитовано 19 серпня 2010.