Галась Михайло Іванович
Михайло Іванович Га́лась (*25 жовтня 1929, с. Нижня Пайва Алтайського краю, РФ — †4 травня 2006) [1] — фахівець у галузі проєктування та конструювання зразків ракетно-космічної техніки. Доктор технічних наук (1987), професор (1990), член-кореспондент НАНУ (2000). Герой Соціалістичної Праці (1976). Державна премія СРСР (1967), Ленінська премія (1990). Орден князя Ярослава Мудрого 5-го ступеня (1999). Орден князя Ярослава Мудрого 4-го ступеня (2004). [2]
| Галась Михайло Іванович | |
|---|---|
| Народився | 25 жовтня 1929  Баєвський район, Алтайський край, РСФРР, СРСР |
| Помер | 5 квітня 2006 (76 років) |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | інженер |
| Alma mater | Балтійський державний технічний університетd |
| Заклад | Державне конструкторське бюро «Південне» ім. М. К. Янгеля |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор технічних наук |
| Членство | НАНУ |
| Нагороди |         |
Біографія
ред.Закінчив Ленінградський військовий-механічний інститут (нині Санкт-Петербург, 1955). Від 1956 працював у КБ «Південне» (Дніпропетровськ): 1972–1985 — заступник головного конструктора, головний конструктор; 1985–2001 — заступник генерального конструктора; 2001–2002 — головний науковий співробітник Водночас викладав на кафедрі проєктування й конструкцій літальних апаратів Дніпропетровського університету. З 1992 головний конструктор українського тролейбуса.[3] Від 2002 — на пенсії. Основні напрями наукової діяльності: створення високоефективних пневмогідравлічних систем рідинно-ракетних двигунів, а також паливних систем та конструкцій верхніх ступенів; впровадження високоточних систем відділення космічних об'єктів; збільшення тривалості експлуатації комплексів ракетно-космічної техніки та розвиток перспективних напрямів низки основних її систем тощо. Брав безпосередню участь у створенні космічних ракет-носіїв «Циклон» та «Зеніт», у переобладнанні та застосуванні бойових ракет Р-36М, Р-36М ТТХ для запуску космічних апаратів за програмою «Дніпро».[2][4][5]
Праці
ред.- Особенности опорожнения емкостей с газом с учетом сжимаемости и сопротивления магистрали // Пробл. высокотемператур. техники: Сб. науч. тр. Днепроп. ун-та. Дн., 1981;
- Тенденции развития систем наддува топливных баков РДД // Ракетно-космич. техника. Сер. 1. 1981. Вып. 3;
- Опыт работы по увеличению сроков эксплуатации комплексов // Там само. 1987. Вып. 3;
- Проектирование и расчет узлов разделения // Там само. 1988. Вып. 1;
- Заборные устройства // Там само. 1988. Вып. 2;
- Исследование возможностей ультразвукового контроля элементов двигателя первой ступени ракеты-носителя «Зенит» // Космічна наука і технологія. К., 2001 (співавт.);
- Пиромеханические устройства ракетных систем // Тех. механіка. 2001. № 1.
Цікаві факти
ред.- Галася М. І. вважає своїм вчителем на виробнитстві Леонід Кучма, котрий працював разом з ним[6].
- Михайло Іванович все життя займався ракетами. Однак, коли його у 1992 році призначили головним конструктором українського тролейбуса,[7] він зміг швидко розібратися у новій для нього справі та створити успішні модифікації тролейбусів ЮМЗ. Науковий керівник робіт по створенню українського тролейбуса [7][8] Володимир Веклич [9] відмічав про Галася та керований ним колектив: "Не дивлячись на те, що вони не мали досвіду у галузі тролейбусобудування, висока кваліфікація і відповідальність їх спеціалістів, наявність унікальних технологій дозволили використовувати в конструкції кузова тролейбуса ряд високоефективних, раніше не застосовувавшихся рішень." [3]
Примітки
ред.- ↑ Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2006. — Т. 5. — С. 323 — ISBN 966-02-3355-8
- ↑ а б Галась Михайло Іванович. Національна академія наук Україні. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- ↑ а б Веклич В. Ф. Будущее украинского троллейбуса // Городское хозяйство Украины. — 1993. — № 3/4. — С. 34-35. — ISSN 0130-1292
- ↑ М. В. Поляков. Галась Михайло Іванович. Енциклопедія Сучасної України. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- ↑ 91 рік від дня народження Михайла Івановича Галася. space.com.ua. Архів оригіналу за 2 травня 2021. Процитовано 2 травня 2021.
- ↑ Леонид Кучма. «Україна — не Росия». Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 25 лютого 2015.
- ↑ а б розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 лютого 1992 р. N 66-р
- ↑ Крат В. І. Володимир Пилипович Веклич // Коммунальное хозяйство городов. Київ: Техніка — 1998. — № 17. — С. 3-9. — ISSN 0869-1231
- ↑ Енциклопедія сучасної України: в 25 т. / Під ред. І. М. Дзюба та ін. — Київ : 2005. — Т. 4. — С. 187 — ISBN 966-02-3354
Література
ред.- М. В. Поляков Енциклопедія сучасної України. — Т. 5. — Київ, 2006., стор. 323