Сулима Галина Валентинівна

Галина Валентинівна Сулима (Щебивовк)  (*6 квітня 1958, Одеса) — українська акторка.

Сулима Галина Валентинівна
Народилася	6 квітня 1958(1958-04-06) (66 років) Одеса, Українська РСР, СРСР
Діяльність	акторка
Alma mater	Всеросійський державний інститут кінематографії
Членство	Національна спілка кінематографістів України
IMDb	nm0837883

Біографія

1981 року закінчила Всесоюзний інститут кінематографії, акторську майстерню С. Ф. Бондарчука та Ірини Скобцевої за фахом — акторка театру і кіно.

1981—2004 р.: Кіностудія ім. О. П. Довженка, театр — Студія Кіноактора, акторка кіно.

2004—2005 р.: Засновниця і директор Артхаузного кінокомплексу «Кіно Арт Хауз Одеса».

2006—2012 р.: помічниця народного депутата Андрія Шкіля (на громадських засадах).

2008: Співзасновниця і директор (на громадських засадах) Продюсерського Центру «Рутенія Інтертейнмент».

З 2019 року — голова Odesa Film Office при Департаменті Культури та Туризма Мерії міста Одеси.

Знялась у фільмах: «Синє небо» (1973, Ніна), «Хлопчину звали Капітаном» (1973, Олена), «Про Вітю, Про Машу, та морську піхоту» (1974 Єлізавета Василівна), «Ар-хі-ме-ди!» (1975, Олена Ісаєва), «Така пізня, така тепла осінь» (1981, Орися Руснак), «Сад» (1983, реж. В. Четвериков, Ольга), «Останній бункер» (1991, Орина), «Голод-33» (1991), «Козаки йдуть» (1991), «Вінчання зі смертю» (1992), «Фучжоу» (1993), «Сьомий маршрут» (1997), ГОЛОДОМОР 1932-33 рр. (про знищення українців штучним голодом)та ін.

Неодружена. Має доньку — Сулиму Ксенію В'ячеславівну 1984 р.н.

Посилання

• Чи виживе в Одесі проєкт арт-хаусного кіно, перший в Україні?} [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]{{ref-ru}