Ганжа Олександр Якович
Ганжа Олександр Якович (рос. Ганжа, Александр Яковлевич; 2 грудня 1921, Охтирка — 30 жовтня 2002, Смоленськ) — генерал-майор Радянської армії, учасник Великої Вітчизняної війни.
| Ганжа Олександр Якович | |
|---|---|
| рос. Ганжа, Александр Яковлевич | |
 | |
| Народження | 2 грудня 1921 Охтирка, Харківська губернія, Українська РСР |
| Смерть | 30 жовтня 2002 (80 років) Смоленськ, Росія |
| Поховання | Братський цвинтарd  |
| Національність | українець |
| Країна |  СРСР →  Росія |
| Приналежність | СРСР |
| Вид збройних сил |  Збройні сили СРСР |
| Рід військ | протиповітряна оборона |
| Освіта | Військова академія ракетних військ стратегічного призначення ім. Петра Великого |
| Звання |  Генерал-майор |
| Війни / битви | Німецько-радянська війна |
| Нагороди |            |
Біографія
ред.Ганжа Олександр Якович народився 2 грудня 1921 року в місті Охтирка, Сумської області.
У 1940 році закінчив Охтирську середню школу і був призваний до Збройних Сил СРСР. У 1941 році закінчив прискорений курс Чкаловського (Оренбурзького) військового училища зенітної артилерії.[1]. Командуючи взводом, зенітною батареєю, брав участь в обороні Москви. У 1943 році був призначений заступником командира дивізіону 784-го зенітного артилерійського полку Московського фронту ППО, потім командував дивізіоном 36-ї зенітної бригади Східного фронту ППО.
У 1945-1950 роках навчався в Артилерійській академії, після закінчення якої його направили в Дніпропетровське зенітне артилерійське училище на посаду командира дивізіону курсантів, де перебував до 1952 року. Потім два роки виконував таку ж посаду в Томському зенітному артилерійському училищі. У 1954-1956 роках – заступник командувача артилерією 18-го гвардійського стрілецького корпусу.
Довгі роки офіцерської служби О. Я. Ганжи були присвячені військово-педагогічній роботі. У 1956-1958 роках він був заступником начальника Томського зенітного артилерійського училища, в 1958-1970 роках – Полтавського зенітного артилерійського училища, а з 1970 по 1983 рік був начальником Смоленського вищого зенітного артилерійського командного училища.
У 1983 році звільнений зі Збройних Сил за віком. Жив у Смоленську.[1]
Помер 30 жовтня 2002 року. Похований на Братському кладовищі в Смоленську.[2]
Нагороди
ред.- Орден Вітчизняної війни
- Орден Червоної Зірки
- Орден Червоної Зірки
- Орден «За службу Батьківщині у Збройних Силах СРСР»
- Медаль Жукова
- Медаль «За бойові заслуги» (СРСР)
- Медаль «За оборону Москви»
- Медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Медаль «Ветеран Збройних сил СРСР»
- Медаль «За освоєння цілинних земель»
- Медаль «За бездоганну службу» (СРСР)[1]
Примітки
ред.- ↑ а б в І. М. Бєляєв. «Професія — Батьківщину захищати. Смоляни — вищі офіцери Збройних Сил СРСР, Російської Федерації. Енциклопедичний довідник», 2005.
- ↑ С. Е. Семенов. Ганжа Олександр Якович [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]. Смоленський військовий некрополь. Дата звернення: 24 листопада 2013.
Література
ред.- І. М. Бєляєв. «Професія — Батьківщину захищати. Смоляни — вищі офіцери Збройних Сил СРСР, Російської Федерації. Енциклопедичний довідник», 2005.
Посилання
ред.- Ганжа Олександр Якович — Пам'ять народу [Архівовано 16 квітня 2021 у Wayback Machine.]