Вікіпедія

Гелене Штекер

Німецька феміністка, пацифістка, громадська активістка

Гелене Штекер (нім. Helene Stöcker, нар. 13 листопада 1869 — пом. 24 лютого 1943) — німецька феміністка, пацифістка та гендерна активістка[7]. Вона успішно виступала за те, щоб одностатеві стосунки між жінками були законними, але не мала успіху у своїй кампанії за легалізацію абортів. Штекер була пацифісткою в Німеччині і приєдналася до Deutsche Friedensgesellschaft[8].

Гелене Штекер
нім. Helene Stöcker
Народилася13 листопада 1869(1869-11-13)[1][2][…]
Ельберфельд, Рейнська провінція, Королівство Пруссія[1]
Померла24 лютого 1943(1943-02-24)[1][2][…] (73 роки)
Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[1][4]
·злоякісна пухлина
Країна Німецька імперія
 Веймарська республіка[4]
 Третій Райх
Діяльністьжурналістка, письменниця, активістка, філософ, редакторка, ЛГБТ-активістка, abortion rights activist, активістка за права жінок
Галузьфемінізм[5], права жінок[5], права людини[5] і Рух за право на аборт[6]
Alma materHU Berlin[6] і Бернський університет[6]
Науковий ступіньдокторський ступінь (1901)
Знання мовнімецька
ЗакладInstitut für Sexualwissenschaftd, Lessing-Hochschule zu Berlind[6], Mutterschutz Zeitschrift für Reform der sexuellen Ethik.d[6] і Die neue Generationd[6]
ЧленствоGerman Peace Societyd, Deutscher Bund für Mutterschutz und Sexualreformd і War Resisters' Internationald
Напрямокпацифізм і фемінізм

Штекер активно підтримувала ідею рівності жінок у суспільстві, виступала за право жінок на вільний вибір у шлюбі та материнстві. У період Першої світової війни вона відкрито виступала проти війни та мілітаризму, закликала до мирного врегулювання конфліктів. Штекер також була засновницею Німецької асоціації захисту материнства та сексуальної реформи[de][9], просувала ідеї контрацепції, сексуальної освіти та захисту прав самотніх матерів.

Біографія

ред.

Гелен Штекер росла старшою з восьми дітей у кальвіністській родині середнього класу в Ельберфельді. Її батько, Пітер Генріх Людвіг Штекер, володів текстильним бізнесом, за рахунок якого сім'я могла добре жити. Її мати, Хульда Штекер (уроджена Бергманн), відповідала за домашнє господарство та виховання дітей[10].

Гелене Штекер покинула батьківський дім 1892 року та переїхала до Берліна, де приєдналася до жіночого руху, що тоді набирав обертів. У Берліні вона почала навчатися на вчителя, хоча, як вона сама писала, ніколи не хотіла стати вчителькою. Після закінчення навчання Штекер відвідувала «перший курс середньої школи для жінок» у Берліні[10]. З 1890 року Штекер вивчала праці Ніцше та поділяла деякі його радикальні погляди на державу, церкву та моральні концепції. У цьому її заохочував Александр Тілле, палкий прихильник соціал-дарвінізму, з яким вона була близькою подругою протягом кількох років з 1897 року та певний час коханкою[11][12].

Гелене Штекер опублікувала свої перші вірші та новели в таких журналах, як Breslauer Monatblatt, Deutscher Ärzteheim і Deutsche Heimat, за підтримки Ернста Шеренберга та Людвіга Саломона (1844—1911)[12].

Вшанування

ред.
 
Пам'ятник Гелене Штекер у Вупперталі
  • У Вупперталі ділянка річки Вуппер названа на честь Гелене Штекер[13].
  • З травня 2014 року на вулиці Шульштрассе у Вупперталі стоїть пам'ятник Гелене Штекер. Дизайн створений скульпторкою Улле Геес, а також Френком Брейденбрухом[13].

Бібліографія

ред.
  • Zur Kunstanschauung des 18. Jahrhunderts: Von Winckelmann bis zu Wackenroder (= Palaestra, Band 26), Mayer & Müller, Berlin 1904, Dissertation Universität Bern 1902, 122 Seiten (OCLC 23450077).
  • Die Liebe und die Frauen. Ein Manifest der Emanzipation von Frau und Mann im deutschen Kaiserreich. Minden: Bruns, 1906. Zweite durchge. u. verm. Aufl. Minden: Bruns, 1908.
  • Krisenmache. Eine Abfertigung. 1910
  • Ehe und Konkubinat. 1912
  • (Hrsg.): Karoline Michaelis. Briefe. 1912
  • Zehn Jahre Mutterschutz. 1915
  • Geschlechterpsychologie und Krieg. 1915
  • Sexualpädagogik, Krieg und Mutterschutz. 1916
  • Moderne Bevölkerungspolitik. 1916
  • Petitionen des Deutschen Bundes für Mutterschutz 1905—1916. 1916
  • Resolutionen des Deutschen Bundes für Mutterschutz 1905—1916. 1916
  • Die Liebe der Zukunft. 1920
  • Das Werden der neuen Moral. 1921
  • Liebe. Roman. Verlag der Neuen Generation, Berlin 1922
  • Erotik und Altruismus. 1924
  • Verkünder und Verwirklicher. Beiträge zum Gewaltproblem. 1928

Журнали:

  • Frauen-Rundschau, 1903—1922
  • Mutterschutz. Zeitschrift zur Reform der Sexuellen Ethik (Organ des Bundes für Mutterschutz), erschienen von 1905 bis 1907, dann umbenannt in:
  • Die Neue Generation, 1908—1933

Індивідуальні роботи:

  • Alte und neue Geschlechtsmoral. In: Heinrich Schmidt (Hrsg.): Blätter des Deutschen Monistenbundes, Nr. 17, November 1907. Breitenbach, Brackwede 1907.
  • Geburtenrückgang und Monismus. In: Willy Bloßfeldt (Hrsg.): Der Düsseldorfer Monistentag. 7. Hauptversammlung des Deutschen Monistenbundes vom 5.–8. September 1913. Unesma, Leipzig 1914.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д Deutsche Nationalbibliothek Record #118755455 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б в SNAC — 2010.
  3. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ а б WeChangEd
  5. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  6. ↑ а б в г д е https://www.dhm.de/lemo/biografie/helene-stoecker
  7. ↑ Davies, Peter (2007), Fell, Alison S.; Sharp, Ingrid (ред.), Transforming Utopia: The 'League for the Protection of Mothers and Sexual Reform' in the First World War, The Women's Movement in Wartime: International Perspectives, 1914–19 (англ.), London: Palgrave Macmillan UK, с. 211—226, doi:10.1057/9780230210790_13, ISBN 978-0-230-21079-0, процитовано 13 May 2021, The most prominent personality in the German League was Helene Stöcker, a campaigner for sex reform and feminist causes, whose campaign for a new sexual ethics caused outrage in the conservative press, as well as consternation amongst the women's organisations of Imperial Germany.
  8. ↑ Braker, Regina (2001). Helene Stocker's Pacifism in the Weimar Republic: Between Ideal and Reality. Journal of Women's History. 13 (3): 70—97. doi:10.1353/jowh.2001.0059. ISSN 1527-2036. S2CID 143873641.
  9. ↑ Helene Stöcker: Lebenserinnerungen. hrsg. von Reinhold Lütgemeier-Davin und Kerstin Wolff. Böhlau, Köln 2015, S. 113—115.
  10. ↑ а б Christl Wickert: Helene Stöcker 1869—1943. Frauenrechtlerin, Sexualreformerin und Pazifistin. Eine Biographie. Dietz, Bonn 1991, S. 26.
  11. ↑ Ann Taylor Allen: Feminismus und Eugenik im historischen Kontext, in: Feministische Studien 1 (1991), S. 50.
  12. ↑ а б Sophie Pataky: Lexikon deutscher Frauen der Feder. Eine Zusammenstellung der seit dem Jahre 1840 erschienenen Werke weiblicher Autoren, nebst Biographieen der lebenden und einem Verzeichnis der Pseudonyme Carl Pataky, Berlin (http://www.zeno.org/Pataky-1898/A/St%C3%B6cker,+Helene ; Lexikoneintrag „Stöcker, Helene“).
  13. ↑ а б Anne Grages: Eine Philosophin der Liebe mit Hut und Geheimnis. In: Westdeutsche Zeitung.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Гелене_Штекер&oldid=44271920