Андріївка (Курненська сільська громада)
Андрі́ївка (до 1946 року — Генрихівка-Андрюківка, також — Генриківка, Генрихівка) — село в Україні, в Курненській сільській територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. У 1925—2017 роках — адміністративний центр колишньої однойменної сільської ради.
| село Андріївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Житомирська область |
| Район | Житомирський район |
| Тер. громада | Курненська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040270020099221 |
| Облікова картка | с. Андріївка |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Генриківка, Генрихівка-Андрюківка |
| Населення | 440 |
| Територія | 2,103 км² |
| Поштовий індекс | 12022 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°29′36″ пн. ш. 28°01′49″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
219 м |
| Водойми | р. Тня |
| Найближча залізнична станція | Курне |
| Відстань до залізничної станції |
15 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Центральна, 10, с. Курне, Житомирський р-н, Житомирська обл., 12031 |
| Карта | |
  Андріївка | |
 Андріївка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Загальна інформація
ред.Розміщене на лівому березі річки Тня, притоки Случі, за 28 км від Пулин та 15 км від залізничної станції Курне[1].
Населення
ред.У 1887 році в селі було 87 дворів та 567 жителів[2], в кінці 19 століття в селі налічувалося 85 дворів та 473 жителі[3].
Відповідно до результатів перепису населення Російської імперії 1897 року, загальна кількість мешканців становила 513 осіб, з них: православних — 487, чоловіків — 257, жінок — 256[4].
У 1906 році нараховувалося 89 дворів та 502 мешканці[5], станом на 1923 рік в селі налічувалося 212 дворів та 970 мешканців[6].
Станом на 1972 рік, кількість населення становила 580 осіб, дворів — 186[1].
Відповідно до результатів перепису населення 1989 року, кількість населення, станом на 1 грудня 1989 року, складала 504 особи.
Станом на 5 грудня 2001 року, відповідно до перепису населення України, кількість мешканців села складала 440 осіб[7].
Станом на 01.01.2021 року — 363 особи[8]
Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[9]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 440 | 100 % |
Історія
ред.В кінці 19 століття — село Генриківка (пол. Henrykówka) Курненської волості Новоград-Волинського (Звягельського) повіту, за 26 верст (28 км) від Новограда-Волинського (Звягеля) та 6 верст від Курного. Належало до православної парафії в Курному[2][3].
В 1906 році — сільце Генрихівка (рос. Генриховка), входило до складу Курненської волості (3-го стану) Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань до повітового центру, м. Новоград-Волинський, становила 32 версти, до волосної управи в с. Курне — 7 верст. Найближче поштово-телеграфне відділення розташовувалось на станції Рудня[5].
У 1923 році увійшло до складу новоствореної Соколівської сільської ради, котра, від 7 березня 1923 року, увійшла до складу новоствореного Пулинського району Житомирської (згодом — Волинська) округи[10]. Розміщувалося за 17 верст від районного центру, містечка Пулини, та 2 версти від центру сільської ради, міст. Соколів[6].
23 лютого 1924 року, відповідно до рішення Волинської ГАТК «Про зміни меж округів, районів та сільрад», село включене до складу Тетірківської сільської ради Пулинського району. Від 28 вересня 1925 року — адміністративний центр новоствореної Генрихівської сільської ради Пулинського району. 20 червня 1930 року, в складі сільської ради, увійшло до новоствореного Соколовського німецького національного району Волинської округи. 15 вересня 1930 року, внаслідок ліквідації Соколовського району, село, разом із сільською радою, увійшло до складу Новоград-Волинського району. 1 червня 1935 року, в складі сільської ради, підпорядковане Новоград-Волинській міській раді, 17 жовтня 1935 року — включене до складу Червоноармійського району Київської області.
7 червня 1946 року, відповідно до указу Президії Верховної ради УРСР «Про збереження історичних найменувань та уточнення і впорядкування існуючих назв сільрад і населених пунктів Житомирської області», село перейменоване на Андріївку, відповідно сільська рада — на Андріївську[10].
На фронтах Другої світової війни воювали 98 селян, 38 з них загинули, 75 осіб нагороджені орденами та медалями. На їх честь в селі встановлено пам'ятник.
В радянські часи в селі розміщувалася центральна садиба колгоспу, котрий мав у користуванні 2 637 га угідь, з них 1 862,9 га ріллі. Господарство займалося вирощуванням зернових культур та м'ясо-молочне тваринництвом, діяв гончарний цех. В селі були середня школа, клуб, бібліотека, медпункт, дитячі ясла, радіовузол[1].
4 січня 1965 року, разом із сільрадою, увійшло до Житомирського району, 8 грудня 1966 року повернуте до складу відновленого Червоноармійського (згодом — Пулинський) району[10]. 1 серпня 2017 року увійшло до складу новоствореної Соколівської сільської територіальної громади Пулинського району Житомирської області[11].
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 711-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області», територію та населені пункти Соколовської сільської територіальної громади включено до складу Курненської сільської громади Житомирського району Житомирської області[12].
Примітки
ред.- ↑ а б в Історія міст і сіл Української РСР. Андріївка, Червоноармійський район, Житомирська область. Історія міст і сіл Української РСР. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ а б Проф. Олександер Цинкаловський. Стара Волинь і Волинське Полісся. (Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року). Том перший (PDF) (українська) . Товариство «Волинь», Вінніпег, Канада. 1984. с. 273. Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2022. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ а б Henrykówka (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 556. (пол.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 19. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ а б Список населених місць Волинської губернії. Житомир:Волинська губернська типографія.1906 (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . с. 137. Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 23 лютого 2021.
- ↑ а б Матеріали з адміністративно-територіального поділу Волинської губернії 1923 року (PDF). Інститут історії України НАН України (російська) . Волинський губернський відділ управління. Житомир. 1923. с. 144. Архів оригіналу (PDF) за 5 жовтня 2021. Процитовано 3 квітня 2022.
- ↑ Населення Житомирської області. http://pop-stat.mashke.org/. Архів оригіналу за 4 вересня 2021. Процитовано 23 лютого 2021.
- ↑ http://kurnenska.gromada.org.ua/pasport-gromadi-13-57-17-08-12-2017/
- ↑ а б в Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. Інститут історії України НАН України (українська) . Упор. Р.А. Кондратюк, Д.Я. Самолюк, Б.Ш. Табачник. Довідник: офіційне видання. Житомир, видавництво «Волинь». 2007. с. 48, 191, 518, 546. Архів оригіналу за 8 жовтня 2021. Процитовано 23 лютого 2021.
- ↑ Перелік актів, за якими проведені зміни в адміністративно-територіальному устрої України. Офіційний портал Верховної Ради України. Архів оригіналу за 17 квітня 2021. Процитовано 28 грудня 2020.
- ↑ Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Житомирської області. https://zakon.rada.gov.ua/. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 28 грудня 2020.
Посилання
ред.- Погода в Андріївці [Архівовано 19 грудня 2011 у Wayback Machine.]