Герберга Провансальська

Графиня Провансу (1060-1115)

Герберга I (фр. Gerberge de Provence; 1060 — 1115) — графиня

Герберга Провансальська
Народилася1060 Редагувати інформацію у Вікіданих
Померла1115 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітична діячка Редагувати інформацію у Вікіданих
Титулcount of Provenced Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаcount of Provenced Редагувати інформацію у Вікіданих
РідBosonidsd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоЖоффруа I (граф Провансу) Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиStephanie Dulcia de Marseilled[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Брати, сестриБертран II (граф Провансу) Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зGilbert I of Millaud Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиДульса I (графиня Провансу) і Stephanie of Provenced[1] Редагувати інформацію у Вікіданих

Провансу в 1063—1115 роках.

Життєпис

ред.

Походила з династії Бозонідів (Прованського дому), з молодшої гілки. Старша донька Жоффруа I, графа Провансу, та Стефанії Марсельської. Народилася близько 1060 року. 1073 року вийшла заміж за графа Жеводану.

1093 року після смерті брата Бертрана II успадкувала Провансальське графство. 1111 року під час придушення заколоту роду Брюсанс-Пальоль з міста Екс її чоловіка було вбито.

1112 року зробила співграфинею свою старшу доньку Дульсу. 1113 року остання передала фактичну владу в графстві чоловікові. Герберга зберігала вплив на державні справи до самої смерті 1115 року.

Родина

ред.

Чоловік — Жильбер де Мійо, граф Жеводану

Діти:

  • Дульса (1098/1100 — 1130), дружина Рамон-Беренгера III, графа Барселони
  • Стефанія (д/н—1160), дружина Раймунда I де Бо
  • Сибілла, дружина Гі III де Северака

Примітки

ред.

Джерела

ред.
  • Fouque, Claude. Fastes de la Provence ancienne et moderne: Contenant l'histoire politique, civile, héroi'que et religieuse de ses principales villes, vol. 1 , pág. 346 (Barile et Boulouch, 1838).
  • Cheyette, Fredric L. (1999). «Women, Poets, and Politics in Occitania». In Evergates, Theodore (ed.). Aristocratic Women in Medieval France. University of Pennsylvania Press. p. 138-.