Герзейська культура
Герзейська культура (Накада II) — енеолітична культура додинастичного періоду єгипетської історії 4-го тисячоліття до н. е. (3500 — 3200 роки до н. е.)[1]. Назву отримала від могильника Герзе в Нижньому Єгипті. Представлена поселеннями і могильниками. Частина дослідників вважає цю культуру продовженням і розвитком більш ранньої амратської культури.
Герзейська культура | |
---|---|
Розташування | Єгипет |
Доба | Енеоліт |
Час існування | бл. 3500 року до н. е. — бл. 3200 року до н. е.[1] |
Типова пам’ятка | Аль-Гірза |
Попередня культура | Амратська культура |
Наступна культура | Накада III |
Мапа розповсюдження культури | |
Герзейська культура у Вікісховищі |
Становлення і розвиток
ред.На пізньому етапі Герзейської культури поряд з кам'яними знаряддями праці відмічено активне використання тесел, кінжалів, серпів тощо. В господарстві, попри землеробство (вже широко застосовувалась іригація, наприкінці 4-го тисячоліття до н. е. винайдений примітивний плуг) стало інтенсивно розвиватися скотарство, на основі якого відбулась майнова диференціація всередині окремих племен, носіїв Герзейської культури. Великого розвитку набули ремесла. Поряд з вже традиційною на той час червоною «глянцевою» керамікою з'являється кераміка з жовтим (іноді кремовим) ангобом і червоним розписом, який зображає людей, тварин, човни, цілі побутові сцени. Серед статуеток з глини і каменю зустрінуті зображення жінок і чоловіків із зв'язаними руками. Дехто з археологів вважає ці статуетки військовополоненими, а відтак припускає активні військові конфлікти.
В період Герзейської культури Верхній і Нижній Єгипет були двома великими ворогуючими державами. В пам'ятках мистецтва помітний вплив культур Малої Азії і Межиріччя. Більшість єгиптологів вважає, що саме на основі Герзейської культури близько 3200 року до н. е. виник Стародавній Єгипет.
Галерея
ред.-
Ваза
-
Бородатий чоловік, амулет, слонова кістка
-
Фігурка жінки, Бруклінський музей
-
Ваза зі спіральними формами з охри
Примітки
ред.- ↑ а б Shaw, Ian, ред. (2000). The Oxford History of Ancient Egypt. Oxford University Press. с. 479. ISBN 0-19-815034-2.
- ↑ Усі роки подані до нашої ери.
Література
ред.- Пиотровский Б. Б., Современное состояние изучения додинастического Египта, «Проблемы истории докапиталистических обществ», 1934, № 7—8;
- Чайлд Г., Древнейший Восток в свете новых раскопок, пер. с англ., М., 1956, с. 108.