Вікіпедія

Герхард Вагеніц

Герхард Вернер Фрідріх Вагеніц (нім. Gerhard Werner Friedrich Wagenitz, 1927–2017) — німецький ботанік і професор університету.

Герхард Вагеніц
нім. Gerhard Wagenitz
Народився31 травня 1927(1927-05-31)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Потсдам, Вільна держава Пруссія[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер30 січня 2017(2017-01-30)[3] (89 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Рюдесгайм-ам-Райн, Райнгау-Таунус, Дармштадт, Гессен, Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце проживанняНімеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німецький Райх
 Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьботанік, ботанічний колекціонер, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materГеттінгенський університет[4]
HU Berlin[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьботаніка Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладГеттінгенський університет
Ботанічний сад Берліна[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий керівникFranz Firbasd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоГеттінгенська академія наук
German Society for Plant Sciencesd
Botanischer Verein von Berlin und Brandenburgd Редагувати інформацію у Вікіданих
Wagenitz є міжнародним науковим скороченням імені ботанічного автора: Герхард Вагеніц.
Перегляньте таксони, приписувані цьому автору, в International Plant Names Index (IPNI). [1]

Біографія

ред.

Вагеніц вивчав біологію, хімію та фізику в Берліні та Геттінгені. 1955 року отримав докторський ступінь під керівництвом Франца Фірбаса (1902–1964). 1956 року він отримав стипендію на ботанічному відділенні Музею природознавства у Відні, і того ж року став асистентом в Інституті систематичної ботаніки та географії рослин Берлінського вільного університету. У 1958–1969 роках він працював куратором Ботанічного саду та Ботанічного музею в Берліні-Далемі. 1962 року Вагеніц отримав диплом з ботаніки у Вільному університеті Берліна. У 1969–1993 роках він був професором кафедри систематики рослин Систематико-геоботанічного інституту Геттінгенського університету. З 1982 року він був дійсним членом Геттінгенської академії наук. Основними напрямами його діяльності були ботанічна систематика (квіткові рослини, особливо складноцвіті) та історія ботаніки.

Вибрані праці

ред.
  • Adelbert von Chamisso als Naturforscher und E. T. A. Hoffmann als Wissenschaftskritiker (= Nachrichten der Akademie der Wissenschaften zu Göttingen. Mathematisch-Physikalische Klasse. Jg. 2005, Nr. 2, ISSN 0065-5295). Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2005.
  • Albrecht von Haller als Botaniker in Göttingen. In: Göttinger Jahrbuch. Bd. 51, 2003, ISSN 0072-4882, S. 15–26.
  • Morphologie am Botanischen Museum Berlin. Gerhard Wagenitz am 4.10.2003 beim Festkolloquium in Göttingen zur Verabschiedung von Frau Dr. Ursula Hoffmann. s. n., s. l. 2003.
  • „Simplex sigillum veri“, auch in der Biologie? (= Nachrichten der Akademie der Wissenschaften zu Göttingen. Mathematisch-Physikalische Klasse. Jg. 2003, Nr. 2). Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2003.
  • Anfänge der Botanik an der Georgia Augusta im Spannungsfeld zwischen Haller und Linné (= Nachrichten der Akademie der Wissenschaften zu Göttingen. Mathematisch-Physikalische Klasse. Jg. 2001, Nr. 2). Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 2001.
  • Wörterbuch der Botanik. Morphologie, Anatomie, Taxonomie, Evolution. Die Termini in ihrem historischen Zusammenhang. Mit einem englisch-deutschen und einem französisch-deutschen Register. G. Fischer, Jena u. a. 1996, ISBN 3-437-35180-X (2., erweiterte Auflage. Spektrum Akademischer Verlag. Heidelberg u. a. 2003, ISBN 3-8274-1398-2).
  • Göttinger Biologen. 1737–1945. Eine biographisch-bibliographische Liste (= Göttinger Universitätsschriften. Serie C: Kataloge. Bd. 2). Vandenhoeck & Ruprecht, Göttingen 1988, ISBN 3-525-35876-8, Digitalisat.
  • als Herausgeber: Compositae II. Matricaria – Hieracium (= Illustrierte Flora von Mitteleuropa. Band 6: Spermatophyta. Angiospermae. Dicotyledones 4. Tl. 3). 2., überarbeitete und erweiterte Auflage. Parey, Berlin u. a. 1987, ISBN 3-489-86020-9.
  • Das Bild der Pflanze in botanischen Werken (= Kleine Ausstellungsführer der Niedersächsischen Staats- und Universitätsbibliothek Göttingen. 9, ZDB-ID 583392-9). Niedersächsische Staats- und Universitäts-Bibliothek, Göttingen 1982.
  • Index collectorum principalium Herbarii Gottingensis. Systematisch-Geobotanisches Institut der Georg-August-Universität Göttingen, Göttingen 1982.
  • als Herausgeber: Juglandaceae, Myricaceae, Salicaceae, Betulaceae, Fagaceae, Ulmaceae, Moraaceae, Cannabaceae, Urticaceae, Loranthaceae, Santalaceae, Aristolochiaceae, Polygonaceae (= Illustrierte Flora von Mitteleuropa. Band 3: Angiospermae. Dicotyledones. Tl. 1). 3., überarbeitete und erweiterte Auflage. Parey, Berlin u. a. 1981, ISBN 3-489-59020-1.
  • als Herausgeber: Compositae I. Allgemeiner Teil, Eupatorium – Achillea (= Illustrierte Flora von Mitteleuropa. Band 6: Spermatophyta. Angiospermae. Dicotyledones 4. Tl. 3). 2., völlig neubearbeitete Auflage. Parey, Berlin u. a. 1979, ISBN 3-8263-2845-0.

Вшанування

ред.

На його честь названо рід рослин Wagenitzia Dostál (зараз синонімізований до Centaurea) з родини Asteraceae[5].

Примітки

ред.
  1. ↑ IPNI,  Wagenitz
  2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #102797129 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  3. ↑ http://www.botanischer-verein-brandenburg.de/nachrichten/nachricht/professor-dr-gerhard-wagenitz.html
  4. ↑ а б в https://doi.org/10.2307/3776744
  5. ↑ Lotte Burkhardt: Verzeichnis eponymischer Pflanzennamen – Erweiterte Edition. Teil I und II. Botanic Garden and Botanical Museum Berlin, Freie Universität Berlin, Berlin 2018, ISBN 978-3-946292-26-5 doi:10.3372/epolist2018


  Це незавершена стаття про біолога.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Герхард_Вагеніц&oldid=44380666