Тешинське герцогство

Одне з Сілезьких князівств
(Перенаправлено з Герцогиня Цешинська)

Цешинське князівство (пол. Księstwo Cieszyńskie) або Тешинське герцогство (нім. Herzogtum Teschen; лат. Ducatus Tessinensis; чеськ. Těšínské knížectví) — держава у Центральній Європі доби середньовіччя і нового часу з центром в місті Цешин у Верхній Сілезії. Одне з Сілезьких князівств. Територія Священної Римської імперії (1327—1918), коронна земля Австрійської імперії (1804—1918). Керувалося династіями польських П'ястів та австрійських Габсбургів.

Цешинське князівство
пол. Księstwo Cieszyńskie
чеськ. Těšínské knížectví
нім. Herzogtum Teschen
лат. Ducatus Tessinensis
Опольсько-Ратиборське князівство
1281 – 1918 Австрійська Сілезія
Герб Цешин
Герб
Цешин: історичні кордони на карті
Цешин: історичні кордони на карті
Карта 1746 року
СтолицяЦешин
Мовилатина, німецька, польська, чеська
Релігіїкатолицтво
Форма правліннягерцогство
Історія 
1281
• під владою Богемії
1327
• під владою Габсбургів
1653
28 липня, 1920
Населення
• 1910
434 000 осіб
Попередник
Наступник
Опольсько-Ратиборське князівство
Австрійська Сілезія
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Тешинське герцогство

Назва

ред.
  • Цешинське князівство (пол. Księstwo Cieszyńskie)
  • Тешинське герцогство (лат. Ducatus Tessinensis; нім. Herzogtum Teschen; чеськ. Těšínské knížectví)

Історія

ред.

Князівство розділило історію Цешинської Сілезії, а також Сілезії взагалі. Під час феодального роздроблення Польщі, в 1281 році було утворене Цешинське князівство, яке з 1290 року розділялось на окремі держави під управлінням князів з династії П'ястів[1]. Зі складу Цешинського князівства у 1315 році було виділено Освенцимське князівство, з якого, у свою чергу, було виділено Заторське князівство у 1454 році.

Під владою Богемії

ред.
 
Герб Цешинських П'ястів

У 1327 році Казимир І, князь Цешинський, присягнув богемському королю Яну I Люксембурзькому. З того часу, князівство стало автономним феодальним володінням Богемської корони[2]. У 1442 князівство було поділено між синами, які всі були формально князями Цешину, але реальний контроль над князівством отримали Болеслав II і Пшемисел II, який після смерті Болеслава II в 1452 управляв власноруч. Протягом правління Вацлава III Адама князівство перейшло до протестантизму. Проте наступний герцог, Адам-Вацлав знову прийняв католицизм. Правління П'ястів закінчилося у 1653 році зі смертю останнього нащадка П'ястів, Єлизавети-Лукреції Цешинської, після чого князівство перейшло під управління австрійських Габсбургів.

Під владою австрійських Габсбургів

ред.

На початку XVIII століття, князівство (герцогство) було надане Леопольду, герцогу Лотаринзькому, як компенсація за його права на північно-італійський Монферратський маркізат, яке імператор надав герцогам Савойським як плата за допомогу. Імператор Франц I пізніше надав герцогство його старшій дочці, Марії Христині. Хоча більша частина Сілезії після Першої сілезької війни у 1742 перейшла до Пруссії, Цешин залишився під Австрійським контролем як частина Австрійської Сілезії.

Цешинське князівство (як Тешенське герцогство) стало частиною Австрійської імперії у 1804 і Австро-Угорщини в 1867. Наприкінці Першої світової війни, була встановлено місцеве польське і чеське самоврядування і герцогство було поділено між Польщею і Чехословаччиною згідно з рішенням конференції у Спа в липні 1920.

Князі (герцоги)

ред.
Докладніше: Цешинські князі

Населення

ред.

За твердженням Австро-Угорського перепису, за 1910, герцогство мало 434,000 мешканців, серед них 234,000 (53.9%), полякомовні, 116,000 (26.7%), чеськомовні, 77,000 (17.7%) німецькомовні, і 7,000 (1.6%) інших.

Посилання

ред.
  1. Panic 2002, 6.
  2. Panic 2002, 7.

Джерела

ред.
  • Biermann, Gottlieb (1894). Geschichte des Herzogthums Teschen (German) (вид. 2nd edition). Teschen: Verlag und Hofbuchhandlung Karl Prochaska. OCLC 34926439. Архів оригіналу за 5 червня 2009. Процитовано 30 травня 2008.