Глєбова Віра Іллівна
Ві́ра Іллі́вна Глє́бова (Шмулевич) (17 жовтня 1885, Самара, Російська імперія — 16 грудня 1935, СРСР, Москва) — радянська вчена, хімік, фахівець з рідкісноземельних елементів і рідкісних металів, перший директор Гіредмету (Радієвого інституту[ru]).
Глєбова Віра Іллівна | |
---|---|
Народилася | 17 (29) жовтня 1885 Самара, Російська імперія |
Померла | 16 грудня 1935[1] (50 років) Москва, СРСР |
Країна | Російська імперія СРСР |
Діяльність | хімік |
Alma mater | Лозанський університет Імператорський Московський університетd |
Партія | Російська соціал-демократична робітнича партія |
Життєпис
ред.Народилася 17 жовтня 1885 року в Самарі.
Член РСДРП з 1904 року, учасниця трьох російських революцій та громадянської війни.
Закінчила Лозаннський університет, де захистила докторську дисертацію (1913), і Московський університет.
Протягом 1921—1930 років — на керівній роботі в системі Вищої ради народного господарства СРСР (ВРНГ СРСР)[ru]. У 1920-ті роки однією з перших зазначила цінність радію для військової техніки.
Від 1923 року працювала в Інституті прикладної мінералогії (ІПМ)[ru]. В 1924 була одним з творців в ІПМ Відділу рідкісних елементів, який пізніше очолила. Протягом 1925—1929 — керівниця союзного тресту «Рідкісні елементи».
Одна з організаторів і протягом 1931—1934 років — перший директор Державного науково-дослідного інституту рідкісних елементів Всесоюзного об'єднання рідкісних елементів і тонкої металургії ВРНГ СРСР (Гіредмет, майбутній Радієвий інститут Міністерства атомної енергії і промисловості).
Під її керівництвом в СРСР розпочалися промисловий видобуток і переробка уранових руд.
Організувала розробку промислових методів отримання урану, вольфраму, ванадію, стронцію.
Крім того, займалася дослідженнями в галузі інертних газів.
На особисте прохання 27 вересня 1934 року звільнена від обов'язків директора Гіредмету за станом здоров'я.
Померла 16 грудня 1935 року в Москві.
Примітки
ред.- ↑ Faceted Application of Subject Terminology
Література
ред.- Ламан Н. К. Вера Ильинична Глебова: Выдающийся организатор советской науки и промышленности / АН СССР. — М. : Наука, 1987. — 192, [16] с. — (Научно-биографическая литература).
- Ламан Н. К., Белоусова А. Вера Глебова // Былое, 1997, № 3—4, с. 24—25. (рос.)
- В. И. Глебова. (Некролог) // Редкие металлы, 1936, № 1, с. 1—3. (рос.)
- Погодин С. А., Либман Э. П. Как добыли советский радий / Под ред. чл.-корр. АН СССР В. М. Вдовенко. — М. : Атомиздат, 1971. — 232 с. — (Научно-популярная библиотека Атомиздата). — 25 000 екз. (обл.)
- Погодин С. А., Либман Э. П. Как добыли советский радий / Под ред. чл.-корр. АН СССР В. М. Вдовенко. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Атомиздат, 1977. — 248 с.
Посилання
ред.- Вера Ильинична Глебова — выдающийся организатор отечественной науки и промышленности [Архівовано 18 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Досье личности ГЛЕБОВА Вера Ильинична [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.]
- Женщины — химики России. Вера Ильинична Глебова (1885—1935) [Архівовано 8 листопада 2017 у Wayback Machine.]
На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |