Вікіпедія

Голубкіна Ганна Семенівна

російський скульптор
(Перенаправлено з Голубкіна Анна Семенівна)
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Ганна Семенівна Голу́бкіна (28 січня 1864, Зарайськ — 7 вересня 1927, Зарайськ) — російська скульпторка і педагог; член Московського товариства любителів мистецтв з 1898 року, Московського товариства художників з 1906 року[6] і Товариства російських скульпторів[7].

Голубкіна Ганна Семенівна
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Народилася16 (28) січня 1864[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Зарайськ, Рязанська губернія, Російська імперія[4]
Померла7 вересня 1927(1927-09-07)[1][2][…] Редагувати інформацію у Вікіданих (63 роки)
Зарайськ, Рязанська губернія, РСФРР, СРСР[4]
ПохованняЗарайськ Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
 Російська СФРР Редагувати інформацію у Вікіданих
 СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьскульпторка
Alma materМосковське училище живопису, скульптури та зодчества (1894) Редагувати інформацію у Вікіданих, Вище художнє училище при Російській імператорській академії мистецтв (1895) Редагувати інформацію у Вікіданих і Академія Колароссі (1897) Редагувати інформацію у Вікіданих
ВчителіВолнухін Сергій Михайлович Редагувати інформацію у Вікіданих, Іванов Сергій Івановичd Редагувати інформацію у Вікіданих, Беклемішев Володимир Олександрович Редагувати інформацію у Вікіданих і Філіппо Колароссиd Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовросійська[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладПречистенські робітничі курсиd Редагувати інформацію у Вікіданих і Вищі художньо-технічні майстерні Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1895[1] Редагувати інформацію у Вікіданих — 1927[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокімпресіонізм Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusПлавець[d] Редагувати інформацію у Вікіданих

Біографія

ред.

Народилася 16 [28] січня 1864(18640128) року в місті Зарайську (нині Московська область, Російська Федерація) у міщанській старовірській сім'ї. У 1889—1890 роках навчалась у Класах витончених мистецтв архітектора Анатолія Гунста у Москві, була ученицею Сергія Волнухіна; у 1891—1994 роках — у Московському училищі живопису, ліплення та архітектури у Сергія Іванова; у 1894—1895 роках — у Вищому художньому училищі при Російській імператорській академії мистецтв у Володимира Беклемішева та у 1895—1896 роках в Академії Колароссі в Парижі. Протягом 1897—1898 років самостійно працювала в Парижі, користувалася порадами французького скульптора Огюста Родена.

У 1901—1903 викладала скульптуру в класах живопису і скульптури, організованих разом із Миколою Ульяновим у Комерційному училищі імені цесаревича Олексія в Москві. Протягом 1903—1904 років вивчала в Парижі техніку роботи в мармурі, відвідала Лондон. Входила до гуртка російських художників у Парижі «Монпарнас», експонувала свої роботи в Осінньому салоні[6].

У 1904—1907 роках брала участь у революційному русі в Росії (зберігала і поширювала друковані видання Московського комітету РСДРП, у 1905 році організувала явочну квартиру і госпіталь для поранених дружинників). Двічі (у 1905 і 1907 роках) була притягнута до суду, проте обидва рази визнана психічно хворою і відпущена на волю[8].

У 1913—1916 керувала скульптурним відділенням на Пречистенських робітничих курсах в Москві та у 1918—1922 роках — у Вищих художньо-технічних майстернях. Протягом 1910—1927 років мешкала і працювала в Москві в будинку на Великому Льовшинському провулку, № 12[9].

Померла 7 вересня 1927 в Зарайську, де і похована на міському кладовищі. У 1961 році на могилі встановлений надгробний пам'ятник роботи скульптора Катерини Бєлашової[10].

Творчість

ред.

Працювала у галузях станкової (створювала портрети, композиції) і декоративної скульптури, використовувала гіпс, дерево, мармур, бронзу. Серед її ранніх творів:

  • «П. С. Голубкін» (дід скульпторки — глина, 1892, зібрання В. Н. Голубкіної, Москва; гіпс — Рязанський обласний художній музей; бронза — Третьяковська галерея);
  • «Учитель П. С. Проселков» (гіпс, 1894, Рязанський обласний художній музей; бронза — Іркутський обласний художній музей);
  • «Залізний» (гіпс, 1897, Третьяковська галерея; бронза — Державний Російський музей);
  • «Професор Едуард-Жерар Бальбіані» (гіпс, 1898, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
  • «Старість» (гіпс, 1898, Державний Російський музей; повторення — Казахська художня галерея, бронза — Державний Російський музей);
  • «Е. Я. Голубкіна» (мати скульпторки, гіпс, 1898, зібрання В. Н. Голубкіної; бронза — Третьяковська галерея);
  • «Художник Василь Переплетчиков» (гіпс тонований, 1899, Рязанський обласний художній музей; бронза, 1899, Державний Російський музей);
  • «Робітник» (гіпс, 1900, Рязанський обласний художній музей; бронза — Іркутський обласний художній музей);
  • «Михайло Лермонтов» (бронза, 1900, санаторій «Мцирі», платформа Фірсановська Московської області; повторення — Третьяковська галерея; гіпсові відливи — Державний Російський музей, Рязанський обласний художній музей, Самарський обласний художній музей та інші);
  • «Хвиля»/«Плавець» (барельєф над входом до Московського художнього театру, гіпс, 1901);
  • «Сава Морозов» (гіпс, 1902, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея);
  • «Лисичка» (мармур, 1902, Смоленський обласний музей образотворчого і прикладного мистецтв);
  • «Крокуюча людина» (гіпс, 1903, Державний Російський музей);
  • «Мар'я» (гіпс тонований, 1903, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея, Іркутський обласний художній музей);
  • «Ізергіль» (гіпс, 1904, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея і Музеї О. М. Горького у Москві)
  • «Анатолій Гунст» (гіпс тонований, 1904, Третьяковська галерея);
  • «Купина» (група, гіпс, 1904, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей).
  •  
    «Е. Я. Голубкіна»
  •  
    «Художник Василь Переплетчиков»
  •  
    «Михайло Лермонтов»
  •  
    «Хвиля»
  •  
    «Мар'я»
  •  
    «Анатолій Гунст»

Авторка першого в Росії погруддя Карла Маркса (гіпс тонований, 1905, Третьяковська галерея; бронза — Третьяковська галерея, Державний Російський музей, Музеї Карла Маркса і Фрідріха Енгельса в Москві; численні гіпсові відливи у низці музеїв колишнього СРСР). У наступні роки виконала роботи:

  • «Лідія Сидорова» (гіпс, 1906, Державний Російський музей; мармур, 1906, Третьяковська галерея; бронза — Державний Російський музей);
  • «Андрій Бєлий» (гіпс, 1907, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
  • «Іван Непомнящий» (гіпс, 1908, зібрання В. Н. Голубкіної; бронза — Державний Російський музей);
  • «Олексій Толстой» (гіпс, 1911, зібрання В. М. Голубкіної; дерево, 1911, Третьяковська галерея; бронза — Державний Російський музей, Національний музей «Київська картинна галерея» та інші);
  • «Олексій Ремізов» (дерево, 1911, Третьяковська галерея);
  • «Н. А. Шахов» (гіпс, 1913, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
  • «Дівчинка»/«Т. В. Росинська» (мармур, 1913, Державний Російський музей);
  • «Солдат» (гіпс, 1907, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
  • «Полонені» (мармур, 1908, Державний Російський музей);
  • «Раб» (дерево, 1909, Державний Російський музей);
  • «Робітник» (сидяча фігура, етюд — гіпс 1909, Третьяковська галерея; бронза — Третьяковська галерея і Державний Російський музей);
  • «Дитина» (мармур, 1909, Третьяковська галерея);
  • «Людина» (дерево, 1910, Третьяковська галерея; бронза — Державний Російський музей);
  • «Дві» (мармур, 1910, Національний музей «Київська картинна галерея»);
  • «Вдалині музика і вогні» (горельєф — мармур, 1910, Державний Російський музей);
  • «Стара» (мармур, 1911, Третьяковська галерея);
  • «Сидячий» (гіпс, 1912, Державний Російський музей; бронза — Національний музей «Київська картинна галерея»);
  • «Євфимія Носова» (мармур, 1912, Державний Російський музей);
  • «Володимир Ерн» (дерево, 1912, Третьяковська галерея);
  • «Сплячі» (мармур, 1912, Державний Російський музей).
  •  
    «Лідія Сидорова»
  •  
    «Андрій Бєлий»
  •  
    «Олексій Толстой»
  •  
    «Олексій Ремізов»
  •  
    «Полонені»
  •  
    «Євфимія Носова»
  •  
    «Володимир Ерн»
 
«Тетяна Іванова»
 
«Лев Толстой»

Після Жовтневої революції працювала над скульптурою малих форм (камеї — морська раковина, слонова кістка, 1920—1923), створила проєкт пам'ятника Олександру Островському для Москви (гіпс, 1923, Державний Російський музей і Театральний музей імені Бахрушина; бронза — Третьяковська галерея), композицію «Берізка» (гіпс, 1927, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея і Державний Російський музей), портрети:

  • «Тетяна Іванова» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза — Третьяковська галерея);
  • «Г. І. Савинський» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
  • «І. І. Бедняков» (гіпс, 1925, Державний Російський музей; бронза — Державний Російський музей);
  • «Володимир Чертков» (гіпс, 1926, Тульський обласний художній музей; дерево, 1926, Музей Льва Толстого у Москві; бронза — Третьяковська галерея і Державний Російський музей);
  • «Лев Толстой» (гіпс, 1926, Тульський обласний художній музей; бронза — Третьяковська галерея, Державний Російський музей, Музей Льва Толстого у Москві в Москві і Пермська художня галерея).

Брала участь на виставках з 1893 року (Московського училища живопису, скульптури та зодчества, Спілки російських художників, «Світ мистецтва» та інших)[11]. Її твори експонувалися на зарубіжних виставках у Парижі у 1899, 1948 роках, Римі у 1911 році, Мальме у 1914 році, Нью-Йорку в 1924 році, Варшаві у 1964 році. Персональні виставки її робіт відбулися в 1914, 1935, 1944, 1964 у Москві, у 1964 році в Рязані, 1971 році Москві і Ленінграді, а також за кордоном у Варшаві у 1964 році, Парижі у 1971 році[10].

Автор книги «Кілька слів про ремесло скульптора», яка вийшла у 1923 році невеликим накладом[12].

Вшанування

ред.
         
Музей-майстерня в Москві.
Будинок-музей у Зарайську.
Поштова марка.
Тематичний конверт.
Кратер на Венері.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г RKDartists
  2. ↑ а б FemBio database
  3. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  4. ↑ а б в Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
  5. ↑ Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
  6. ↑ а б Голубкина Анна Семёновна / Инвестиции в искусство. (рос.)
  7. ↑ Искусство стран и народов мира, 1971, с. 663, Т. 3.
  8. ↑ Женская гениальность. История болезни — Александр Владимирович Шувалов / Loveread.com.ua. (рос.)
  9. ↑ а б Москва. Энциклопедия, 1980, с. 209.
  10. ↑ а б в г Художники народов СССР, 1976, с. 89, Т. 3.
  11. ↑ Художники народов СССР, 1976, с. 88, Т. 3.
  12. ↑ Голубкина Анна Семеновна / Хронос. (рос.)
  13. ↑ Venus — Golubkina / Gazetteer of Planetary Nomenclature. (англ.)

Література

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Голубкіна_Ганна_Семенівна