Голуб-бронзовокрил білолобий
вид птахів
Голуб-бронзовокрил білолобий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Henicophaps albifrons Gray, 1862[2] | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Голуб-бронзовокрил білолобий[3] (Henicophaps albifrons) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Мешкає на Новій Гвінеї та на сусідніх островах.
Опис
ред.Довжина птаха становить 37-41 см, вага 250 г. Забарвлення темно-фіолетово-буре, на крилах райдужні, металево-блискучі плями. У самців лоб і тім'я білі, у самиць охристі. Райдужки темні, дзьоб довгий, міцний, темний, на кінці більш вузький, лапи червонуваті.
Підвиди
ред.Виділяють два підвиди:[4]
- H. a. albifrons Gray, GR, 1862 — Нова Гвінея, острови Раджа-Ампат і Япен;
- H. a. schlegeli (Rosenberg, HKB, 1866) — острови Ару.
Поширення і екологія
ред.Білолобі голуби-бронзовокрили живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах та на плантаціях. Зустрічаються поодинці або парами, на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться плодами, комахами та іншими безхребетними, шукають личинок і насіння на землі.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Henicophaps albifrons: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 08 жовтня 2022
- ↑ Gray, George Robert (1861). Remarks on, and descriptions of, new species of birds lately sent by Mr. A. R. Wallace from Waigiou, Mysol, and Gagie Islands. Proceedings of the Zoological Society of London (Part 3): 427–438 [432] Plate 44.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Pigeons. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 жовтня 2022.
Джерела
ред.- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld-Hannover 1996
- David Gibbs, Eustace Barnes, John Cox: Pigeons and Doves – A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |