Горбунов Едуард Леонідович
Едуа́рд Леоні́дович Горбуно́в (1978—2024) — старший сержант збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Едуард Горбунов Горбунов Едуард Леонідович | |
---|---|
Старший сержант | |
Загальна інформація | |
Народження | 21 листопада 1978 Луганська область |
Смерть | 14 липня 2024 (45 років) Київ |
Національність | українець |
Військова служба | |
Приналежність | Україна |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
ред.Народився 21 листопада 1978 року на Луганщині.
Проживав на Сумщині.
Під час повномасштабного вторгнення був командиром танка танкового батальйону.
Помер 14 липня 2024 року в шпиталі міста Києва внаслідок поранень, яких зазнав поблизу села Невське Сватівського району Луганської області[1].
Нагороди та вшанування
ред.- Звання «Почесний громадянин Попівської територіальної громади» (8 листопада 2024).
- Орден «За мужність» III ступеня (30 вересня 2024, посмертно) — за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку[2].
- відзнака Міністерства оборони України «Залізний хрест»[3].
- Нагрудний знак «Сталевий хрест»[4].
- Нагрудний знак «За зразкову службу»[4].
- нагрудний знак «66 окрема механізована бригада імені князя Мстислава Хороброго»[4].
- В селі Великий Самбір встановлено пам'ятний знак вісьмом загиблим воїнам серед яких Едуард Горбунов[5].
Примітки
ред.- ↑ Від отриманих поранень навійні помер головний сержант Едуард Горбунов. ptv.ua (англ.). Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Указ Президента України №649/2024 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 30 вересня 2024. Архів оригіналу за 1 жовтня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ Попівська сільська рада.
- ↑ а б в За останній тиждень стало відомо про загибель 22 захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). 22 липня 2024. Процитовано 16 січня 2025.
- ↑ На Конотопщині відкрили пам’ятний знак загиблим захисникам України. Голос Конотопа (рос.). Процитовано 16 січня 2025.