Горностай Іван Іванович
Іван Горностай (*д/н — 1569) — державний та військовий діяч Великого князівства Литовського.
Іван Горностай | |
---|---|
Народився | невідомо |
Помер | 1569 Мстибово |
Підданство | Велике князівство Литовське |
Національність | українець |
Учасник | Лівонська війна[1] |
Посада | Дорсунишський старостаd[1] |
Конфесія | православ'я |
Рід | Горностаї |
Батько | Іван Горностай |
Мати | Ганна Соломирецька |
У шлюбі з | Юліанна Боготвинова |
Життєпис
ред.Походив з українського шляхетського роду Горностаїв гербу Гіпокентавр. Син Івана Горностая, воєводи новогрудського, та Ганни Соломирецької. Про дату народження замало відомостей. У 1551 році стає сомілішським державцем. Того ж року отримує дорсунішське староство (до 1556 року). У 1558 році після смерті батько опікунством над Іваном та його братом Остафієм став старший брат Гаврило. Ймовірно на той час Іван Горностай не досяг потрібного віку у 24 роки, щоб отримати частину батьківського спадку.
Був одружений з Юліанною, дочкою Федори Андріївни Богушової Боговитинової, підскарбиної земської, сестри князя Федора Сангушка, за якою отримав маєток Свинарин у Волинському воєводстві. Дітей не мав. У 1558 році стає державцем Лисковського і Межиріцького королівських замків. Помер у 1569 році у місті Мстибово. Його маєтності Порозово та Гущинці перейшли брату Гаврилу.
Родовід
ред.Гаврило | Єронім | Самійло | Михайло | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Іван | Іван | Анна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роман Івашкович | Остафій Горностай | Єрмоген | Єлизавета | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Остафій | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Оникій | Фрідерик | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Джерела
ред.- Słownik geograficzny królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich / Pod red. F. Sulimierskiego, B. Chlebowskiego, W. Walewskiego. — Warszawa, 1883. — T. III. — S. 128
- Archiwum książąt Sanguszkyw w Slawucic / Wyd. przez B. Gorczaka, — Lwów, 1890. — T. IV — S. 534—535.
- Boniecki A. Herbarz Polski.- Część I: Wiadomości historyczno-genealogicznc o rodach szlacheckich. — Warszawa, 1904. — T. VII. — S. 86.
- ↑ а б Сліж Н. Лёс дзяцей Івана Гарнастая, падскарбія ВКЛ // Białoruskie Zeszyty Historyczne — Беласток: Беларускае гістарычнае таварыства, 2013. — вип. 39. — С. 43. — ISSN 1232-7468