Городницький Олександр Мойсейович

Городницький Олександр Мойсейович
Городницький Олександр Мойсейович
	Олександр Городницький і акомпаніатор Олександр Костромін, фото 2005 р.
Ім'я при народженні	Городницкий Александр Моисеевич
Народився	20 березня 1933 (91 рік); Ленінград, РРФСР
Країна	Росія
Діяльність	поет, науковець, бард
Галузь	геофізика
Alma mater	Санкт-Петербурзький державний гірничий університет
Науковий ступінь	доктор геолого-мінералогічних наук[d]
Знання мов	російська
Заклад	Інститут океанології імені П. П. Ширшова РАНd
Нагороди	;
Сайт	gorodnitsky.com
	; Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі;

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

|ім'я.=

Городницький Олександр Мойсейович (рос. Городницкий Александр Моисеевич; 20 березня 1933, Ленінград, РРФСР) — російський і радянський науковець, поет, один із засновників авторської пісні, доктор геолого-мінералогічних наук, член союза письменників РФ.

Життєпис, ранні роки

Народився у місті Ленінград на Василівському острові. З початком війни 1941-1945 рр. батька, що був фахівцем з військової географії, евакуювали у місто Омськ. Син з мамою залишався у блокованому Ленінграді до квітня 1942 року. Хлопець з дитинства знав, що таке голод, холод і видача мінімуму харчів за картками. Малого вивезли разом із іншими дітьми дорогою життя через замерзле Ладозьке озеро. В евакуації у місті Омськ хлопець хворів більше року, бо мав ознаки дистрофії.

Освіта

Здібний юнак закінчив середню школу із золотою медаллю. Влаштувався на навчання у Ленінградський гірничий інститут ім. Плеханова, котрий закінчив 1957 року. Геофізик за фахом. Вже у студентські роки відвідував інститутське літературне об'єднання, котрим у ті роки керував Гліб Семенов (1918-1982), що мав університетську освіту і був а першою освітою хіміком. Семенов починав як перекладач і поет, згодом керував літературними гуртками ленінградської молоді від Союзу письменників.

Починав працювати геологом і керівником геологів.

Наукова робота

1959 р. — Науково-дослідний інститут геології Арктики Міністерства геології СРСР.
1972 р. (Переведення у Москву) — Інститут океанології імені П. Ширшова академії наук СРСР, старший науковий співробітник. Керівник лабораторії геомагнітних досліджень. Брав участь у 20 експедиціях по дослідженню світового океану.
1982 р. — захистив докторську дисертацію ( тема «Устрій океанічної літосфери і формування підводних гір»).
1991 р. — професор (260 наукових праць, серед котрих вісім монографій з геології та геофізики океанського дна).