Грабар Андрій Володимирович
Андрі́й Володи́мирович Гра́бар, «Танчик», «Мамай» (14 вересня 1995 року, м. Миколаїв, Миколаївська область — 19 березня 2021 року, с. Водяне, Сартанська селищна громада, Маріупольський район, Донецька область) — молодший сержант, командир бойової машини — командир відділення батальйону морської піхоти 36-ї окремої бригади морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Андрій Грабар | |
|---|---|
 Молодший сержант | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження | 14 вересня 1995  Миколаїв, Україна |
| Смерть | 19 березня 2021 (25 років) Водяне, Сартанська селищна громада, Маріупольський район, Донецька область, Україна (вогнепальне поранення) |
| Поховання | Миколаїв |
| Псевдо | Танчик, Мамай |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2015—2021 |
| Приналежність |  Україна |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська |
| Рід військ |  Морська піхота |
| Формування | |
| Війни / битви | |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Із життєпису
ред.Отримав відмову в 4 та 5 хвилях мобілізації й, навесні 2015 року, підписав контракт із ЗСУ. Службу розпочав у десантно-штурмовій роті 501-го окремого батальйону морської піхоти, котрий проходив доукомплектацію. Під час служби навчався в Міжнародному класичному університеті імені Пилипа Орлика. Вільно розмовляв англійською мовою.
Учасник Антитерористичної операції на сході України та Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2015 року. Учасник боїв у Приазов'ї, зокрема на Широкинському напрямку. Планував стати офіцером, хотів вступати до військового вишу в Одесі.
Загинув 19 березня 2021 року, перебуваючи на бойовому посту, внаслідок масованого мінометного обстрілу позицій Збройних сил України російськими найманцями: ворожа міна пробила захист спостережного пункту.
Похований 6 квітня у Миколаєві[1] на Алеї слави Центрального міського кладовища[2].
Нагороди та вшанування
ред.- Указом Президента України № 202/2021 від 20 травня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[3].
- Нагороджувався відзнаками Міністерства оборони, командування Генерального Штабу та Військово-Морських сил[1].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б У Миколаєві попрощалися із загиблим на Донбасі молодим морпіхом: фото і відео. https://apostrophe.ua/. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|website= - ↑ Грабар Андрій Володимирович («Мамай», «Танчик»). Книга пам'яті полеглих за Україну. Архів оригіналу за 27 червня 2021. Процитовано 27.06.2021.
- ↑ Указ Президента України №202/2021 «Про відзначення державними нагородами України». https://www.president.gov.ua/. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 22 травня 2021.
{{cite web}}: Зовнішнє посилання в|website=
Джерела
ред.- Загиблі герої березня 2021: дев'ять облич та історій [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Загиблі герої березня [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Загиблі герої березня 2021: пам'ятаймо про їхній подвиг [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.]
Посилання
ред.- Останнє інтерв'ю «Танчика» [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |