Грабовський Ігор Авксентійович

Грабовський Ігор Авксентійович — український режисер-документаліст. Заслужений діяч мистецтв України (1975). Лауреат премії ім. Я. Галана (1976). Лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка (1978). Був членом Спілки кінематографістів України.

Грабовський Ігор Авксентійович
Дата народження	1 липня 1934(1934-07-01)
Місце народження	Могилів-Подільський, Вінницька область, Українська СРР, СРСР
Дата смерті	5 червня 1992(1992-06-05) (57 років)
Місце смерті	Київ, Україна
Громадянство	СРСР  Україна
Професія	режисер-документаліст
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Нагороди та премії

Біографія

Народився 1 липня 1934 р. в Могилів-Подільському Вінницької обл. в родині службовця. Помер 5 червня 1992 р. в Києві. Закінчив режисерський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (1958). Працював асистентом режисера й режисером на Київській і Одеській кіностудіях художніх фільмів, на «Мосфільмі», на Київській студії телебачення (у фільмах: «Тривожна молодість», «Одна ніч», «Поема про море», «В пошуках радості», «Виправленому вірити» тощо).

З 1962 р. — режисер Української студії хронікально-документальних фільмів.

Фільмографія

Створив стрічки:

• «Зустрічі на будові»,
• «Ми — студенти різних континентів»,
• «Листи Люби Молдован» (1963, співавт. сцен.),
• «195 днів» (1964),
• «Керманичі» (1965, Перша премія зонального огляду, Ленінград, 1966; Диплом Міжнародного кінофестивалю, Лондон, 1966; Диплом міжнародного кінофестивалю, Лейпциг, 1966; Диплом Міжнародного кінофестивалю короткометражних фільмів, Обергаузен, 1967; Диплом Міжнародного фестивалю, Нью-Йорк, 1967),
• «І струни Лисенка живі» (1966),
• «Чим красна Буковина» (1968),
• «Повернення»,
• «Спомин» (1969),
• «Леся Українка» (у співавт.),
• «Азовське море» (1971),
• «Курган Товста могила» (1972),
• «Зоряне містечко»,
• «Ленінова весна» (1973),
• «Крила Перемоги» (1974, співавт. реж. і сцен.),
• «Вогнений шлях» (1974, співавт. реж. і сцен. Премія ім. Я. Галана, 1976),
• «Стратегія якості» (1976, авт. сцен.),
• «Флорентійські зустрічі» (1977),
• «Чуєш, брате мій» (1979, співавт. сцен.),
• «Пам'ять рідного краю» (1981),
• «Жива ватра» (1983, авт. сцен.),
• кінотрилогія «Радянська Україна. Роки боротьби і перемог» (Державна премія України ім. Т. Г. Шевченка, 1978),
• «Мир тобі, земля батьків» (1986),
• «Шостий президент» (1992).

Література

• Спілка кінематографістів України. К., 1985. — С.46;
• Кино: Знциклопедический словарь. М., 1987. — С.101;
• Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — СІ72;
• УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.351;
• Шевченківські лауреати: 1962–2001. К., 2001. — СЛ13—114.