Гранд-канал

Гранд-канал або Великий канал (італ. Canal Grande) — найвідоміший канал Венеції на острові Ріальто. Є одним з головних транспортних шляхів міста.

Гранд-канал
45°26′32″ пн. ш. 12°19′35″ сх. д.
Країна	Італія
Розташування	Венеція
Тип	канал і пам'ятка
Гранд-канал Гранд-канал (Італія)
Медіафайли у Вікісховищі

Мабуть саме через канал острів і назвали Ріальто. Латинське rivus altus, тобто «протока глибока», модифікувалося в назву.

Канал проходить через все місто. Починаючись з лагуни біля вокзалу, він проходить через все місто, повторюючи перевернену букву S і закінчується, з'єднуючись з каналом Сан-Марко і каналом Ла-Джудекка біля будівлі митниці.

Довжина каналу становить 3 800 метрів, ширина — від 30 до 70 метрів, глибина — близько 5 метрів. Набережних у каналу практично немає, їх замінюють фасади будинків, що виходять до каналу. Ці будинки, як правило, побудовані на палях, при цьому мають два виходи — на сушу і на воду.

Гранд-канал — зосередження найкрасивіших будівель міста. Саме через це венеційці називають свою головну водну артерію — «Канал-палац» (італ. Canalazzo). На берегах каналу розташовано більше 100 палаців, серед них: Ка' Реццоніко, Ка' д'Оро, Ка' Фоскарі, Палаццо Барбаріґо та багато інших.

Оскільки основний рух зосереджений уздовж каналу, то через водну артерію прокладено всього лише три мости: міст Ріальто, міст Академії і міст Скальці. У 2007 відкритий четвертий міст (Ponte di Calatrava) через канал між вокзалом і пьяцаллє Рома. Пересуватися по каналу можна на гондолах або вапоретто. Альтернативу мостам при перетині каналів можуть скласти трагетто.

Галерея

• 
  Гранд-канал у Венеції
• 
  Гранд-канал вночі
• 
  Океанський лайнер неподалік каналу
• 
  Двоє гондольєрів з клієнтами на борту виїжджають з ряду гондол на Гранд-каналі біля мосту Ріальто.
• 
  Гранд-канал від мосту Академії; на передньому плані Палаццо Каваллі-Франкетті, вдалині Санта-Марія-делла-Салюте.
• 
  Великий канал у Венеції, Італія, знятий вночі з мосту Ріальто
• 
  Океанський лайнер заходить у Великий канал

Панорама Гранд-каналу

Панорама Гранд-каналу

Джерела

• A. Zorzi, P. Marton I Palazzi Veneziani – Magnus Ed., Udine 1989; ISBN 88-7057-083-5
• M. Brusegan La grande guida dei monumenti di Venezia - Newton & Compton Ed., Roma 2005; ISBN 88-541-0475-2.
• E. e W. Eleodori Il Canal Grande. Palazzi e Famiglie – Corbo e Fiore Editori, II ed., Venezia 2007; ISBN 88-7086-057-4.
• Guida d'Italia – Venezia. 3^a ed. Milano, Touring Editore, 2007. ISBN 978-88-365-4347-2.
• Alvise Zorzi, P. Marton. I Palazzi Veneziani. Udine, Magnus, 1989. ISBN 88-7057-083-5.
• Venezia e provincia. Milano, Touring Editore, 2004. ISBN 88-365-2918-6.
• Raffaella Russo. Palazzi di Venezia. Venezia, Arsenale Ed., 1998. ISBN 88-7743-185-7.
• Umberto Franzoi, Mark Smith. Canal Grande. Venezia, Arsenale Ed., 1993. ISBN 88-7743-131-8.
• Giuseppe Mazzariol (a cura di). I Palazzi del Canal Grande. Novara, Istituto Geografico De Agostini, 1989.
• Gianjacopo Fontana. Venezia monumentale - I Palazzi. Venezia, Filippi Ed., 1967.
• Andrea Fasolo, Mark Smith. Palazzi di Venezia. Venezia, Arsenale Ed., 2003. ISBN 88-7743-295-0.
• The Art and Architecture of Venice
• Terisio Pignatti (a cura di). Le scuole di Venezia. Milano, Electa, 1981.
• Silvia Gramigna, Annalisa Perissa. Scuole di Arti, Mestieri e Devozione a Venezia. Venezia, Arsenale Coop
• Giuseppe Tassini. Curiosità Veneziane. Venezia, Filippi Ed., 2001.