Гуго ван дер Гус
Гуго ван дер Гус (нід. Hugo van der Goes) (бл. 1420 — 1425 — 1482) — фламандський художник. Ван дер Гус був важливим художником вівтарних образів, а також портретів. Він ввів важливі новації в живопис через свій монументальний стиль, використання специфічної колірної гами та індивідуалістичної манери портретування. З 1483 року присутність у Флоренції його шедевру, триптиху Портінарі, відіграла роль у розвитку реалізму та використання кольору в мистецтві італійського Відродження.[9]
Біографія
ред.Народився в Генті або в містечку Тер Гус у Зеландії. Точна дата народження невідома, однак знайдений указ від 1451 року, який дозволив йому повернутися з вигнання. Відтак він встиг на той час у чомусь провинитися і побути деякий час у вигнанні. Входив у гільдію св. Луки. У 1467 році став майстром гільдії, а в 1473–1476 був її деканом у Генті. Працював у Генті, а з 1475 року в августинський монастирі Родендале поблизу Брюсселя. Там же в 1478 прийняв чернечий сан. Останні роки його були затьмарені душевною хворобою. Однак він продовжував працювати, виконував замовлення на портрети. У монастирі його відвідав майбутній імператор Священної Римської Імперії Максиміліан Габсбург.
Творчість
ред.Продовжив художні традиції нідерландської живопису першої половини XV століття. Художня діяльність різноманітна. У його ранніх роботах помітно вплив Баутса. Брав участь як декоратор в оздобленні міста Брюгге з нагоди весілля в 1468 року герцога Бургундії Карла Сміливого і Маргарити Йоркської, пізніше в оформленні урочистостей у місті Генті з нагоди в'їзду в місто Карла Сміливого і нової графині Фландрської в 1472 році. Очевидно його роль у цих роботах була провідною, бо за збереженими документами він отримав більшу платню, ніж інші художники. Однак, картини, що були частиною оформлення, не збереглися.
Творча біографія має безліч неясностей і прогалин, оскільки жодна з картин не датована художником і не підписана ним. Найвідоміший твір — великий вівтарний образ «Поклоніння пастухів», або «Вівтар Портінарі», який був написаний бл. 1475 року на замовлення Томмазо Портінарі — представника банку Медічі в Брюгге. Гуго ван дер Гус мав глибокий вплив на флорентійських живописців: Доменіко Гірландайо, Леонардо да Вінчі та ін.[10]
Пам'ять
ред.П'ятдесят років по його смерті Альбрехт Дюрер назвав ван дер Гуса найбільшим нідерландським художником поряд з Яном ван Ейком і Рогиром ван дер Вейденом.
Галерея
ред.-
Поклоніння пастухів
-
Триптих Кальварі, Гент
Посилання
ред.- Галерея творів Гуго ван дер Гуса [Архівовано 5 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Гуго ван дер Гус в Брюгге, музей Гронінге
Це незавершена стаття з мистецтва. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ а б в г RKDartists
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б в г д е ж и к л м Le Dictionnaire des peintres belges du XIVe siècle à nos jours — La Renaissance du livre, 1995. — ISBN 978-2-8041-2012-2
- ↑ Artnet — 1998.
- ↑ ECARTICO
- ↑ https://www.fine-arts-museum.be/nl/de-collectie/artist/van-der-goes-hugo-1
- ↑ https://www.museabrugge.be/collection/work/id/0000_GRO0204_I
- ↑ Hugo van der Goes | Flemish Primitives. vlaamseprimitieven.vlaamsekunstcollectie.be. Архів оригіналу за 27 листопада 2021. Процитовано 4 травня 2022.
- ↑ Stechow, Wolfgang (1989). Northern Renaissance art, 1400-1600: sources and documents (English) . Evanston, Ill.: Northwestern University Press. ISBN 978-0-8101-0849-3. OCLC 20595214. Архів оригіналу за 4 травня 2022. Процитовано 4 травня 2022.