Гудилко Надія Степанівна
Надія Степанівна Гуди́лко (нар. 20 жовтня 1950, Линове) — українська художниця-реставратор, майстриня декоративного розпису, витинанки, вишивки; член Національної спілки майстрів народного мистецтва України з 1998 року. Заслужений майстер народної творчості України з 2009 року[1], лауреат Сумської обласної премії імені Пилипа Рудя[2].
| Гудилко Надія Степанівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 20 жовтня 1950 (74 роки)  Линове, Путивльський район, Сумська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Діяльність | художниця, реставратор тканин, вишивальниця | |||
| Працівник | Сумський обласний художній музей імені Никанора Онацького | |||
| Член | Національна спілка майстрів народного мистецтва України | |||
| Нагороди |  | |||
|
| ||||
Біографія
ред.Народилася 20 жовтня 1950 у селі Линовому (нині Конотопський район Сумської області, Україна). 1969 року закінчила Тернопільську школу декораторів-рекламознавців.
Упродовж 1969—1989 років працювала оформлювачем на Сумському рекламному комбінаті облспоживспілки; з 1995 року — художник-реставратор тканин Сумського художнього музею[2].
Творчість
ред.Створює розписи гуашшю, темперою, акрилом й олією на склі, картоні, папері, полотні; вишивки, зафіксовані голкою різнокольоровими нитками та техніками «вільного малюнку» на рушниках, елементах жіночого вбрання; витинанки з мотивами дерева життя, квітів, птахів, тварин; авторські ляльки[2]. Серед робіт:
- розписи
- «А ми такі паровані» (1995);
- «Самотній птах» (1995);
- «Яскрава квітка» (1995);
- «Пава мати вчить сина літати» (1996);
- «Танцюючий козак» (1996);
- «Маки» (1996);
- «Закувала зозуленька» (1999);
- «Осінній мотив» (1999);
- «Зимова фантазія» (1999);
- «Знову цвітуть каштани» (2000);
- «Ласунка горіхів» (2000);
- «Рясніє калина — моя Україна» (2000);
- «Диво-квітка» (2000);
- витинанки
- «Росяні передзвони» (2000);
- «Семиквітка» (2000);
- «Вазон двох сердець» (2000);
- «Стожари» (2003);
- «Помаранчевий вазон» (2004);
- «Калинове місто» (2004);
- «Осіннє золото» (2004);
- «Півники в горобині» (2005).
Нею відреставровано десятки мистецьких творів. Художниця заново відтворила окремі фрагменти вишивок та втрати бісерних елементів на рушниках, декоративних панно, рукавах жіночих сорочок, серветках і килимках[2].
Бере участь в обласних та всеукраїнських мистецьких виставках з 1995 року. Персональні виставки відбулися у Сумах у 1996, 2000, 2005 роках.
Окремі роботи зберігаються у Сумському та Лебединському художніх музех.
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 22 жовтня 2009 року № 850/2009 «Про нагородження працівників культури і мистецтв Сумської області»
- ↑ а б в г «Мистецьке Диво» Надії Гудилко / Сумський обласний художній музей імені Никанора Онацького.
Література
ред.- Л. К. Федевич. Гудилко Надія Степанівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2006. — Т. 6 : Го — Гю. — 712 с. — ISBN 966-02-3966-1.