Гульченко Роман Олегович
Рома́н Оле́гович Гульченко (29 серпня 1986, м. Татарбунари, Одеська область, Українська РСР — 30 січня 2017, с. Водяне, Ясинуватський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
| Гульченко Роман Олегович | |||
|---|---|---|---|
 Молодший сержант | |||
 | |||
| Загальна інформація | |||
| Народження | 29 серпня 1986 Татарбунари, Одеська область, УРСР | ||
| Смерть | 30 січня 2017 (30 років) Водяне, Донецька область, Україна (загиблий у бою) | ||
| Військова служба | |||
| Роки служби | 2008—????, 2014—2017 | ||
| Приналежність |  Україна | ||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||
| Рід військ |  Десантні війська | ||
| Формування | |||
| Війни / битви | |||
| Нагороди та відзнаки | |||
| |||
 Зовнішні відеофайли
| |
|---|---|
|
 Татарбунари. Пам'яті Романа Гульченка на YouTube // Телепроєкт Від Лимана до Дунаю, 7 лютого 2017
|
Життєпис
ред.Народився 1986 року в місті Татарбунари на Одещині. 2004 року закінчив 11 класів Татарбунарської загальноосвітньої школи № 1 ім. В. З. Тура. Батько працював у міліції, і Роман змалку мріяв стати військовим, або міліціонером. Вступив на юридичний факультет технікуму економіки та права. Одружившись, мешкав із сім'єю у с. Дальник Одеської області, працював начальником охорони у торговому центрі меблів. Після розлучення повернувся до рідного міста, працював охоронцем на СТО та у ювелірній крамниці.
12 травня 2008 року вступив на військову службу за контрактом, яку розпочав на посаді стрільця у в/ч А0403. Служив у Миколаєві та Дніпрі.
В серпні 2014 добровільно вступив на контрактну службу в 79-у окрему десантно-штурмову бригаду, в/ч А0224, м. Миколаїв. Виконував бойові завдання в зоні проведення антитерористичної операції на Сході України.
Учасник оборони Донецького аеропорту. В лютому 2015-го в районі Дебальцевого взвод Гульченка виконав успішну операцію із захоплення в полон бойовиків. Був поранений у бою в с. Логвинове. Отримав військове звання молодшого сержанта, призначений командиром десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону.
Загинув 30 січня 2017 року від поранень, що отримав у бою поблизу села Водяне Ясинуватського району. Противник застосував танки, артилерію та міномети. Під час бою по позиції десантників влучила міна калібру 82-мм, Роман загинув від чисельних поранень, прикривши своїх товаришів.
1 лютого з десантником прощались у військовій частині в Миколаєві[1][2]. Похований в Татарбунарах[3][4][5].
Залишилися батьки Тетяна Володимирівна і Олег Олександрович, сестра Ольга та 6-річна донька.
Нагороди та вшанування
ред.- Указом Президента України № 144/2015 від 14 березня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[6].
- Указом Президента України № 22/2017 від 1 лютого 2017 року, «за особисту мужність і самовідданість, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[7].
- Рішенням сесії Татарбунарської міськради від 14 вересня 2017 року вулицю Московську перейменували на вулицю загиблого героя АТО Романа Гульченка.
- На фасаді Татарбунарської загальноосвітньої школи № 1 ім. В. З. Тура (вул. Барінова, 10), де навчався Роман з 1993 по 2004 рік, йому встановлено меморіальну дошку.
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 30 січня[8][9].
Примітки
ред.- ↑ Миколаївські десантники провели в останню путь свого бойового побратима сержанта Романа Гульченка // Міністерство оборони України, 1 лютого 2017. Архів оригіналу за 14 лютого 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- ↑ У Миколаєві попрощалися із загиблим командиром взводу десантників, що прикрив собою побратимів // 5 канал, 1 лютого 2017. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- ↑ У Татарбунарах попрощалися із загиблим у зоні АТО Романом Гульченко // Одеська обласна рада, 2 лютого 2017. Архів оригіналу за 20 серпня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- ↑ В місті Татарбунари провели в останню дорогу загиблого військового Романа Гульченка // Татарбунарська міська рада, 3 лютого 2017. Архів оригіналу за 19 серпня 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- ↑ Поховання героя АТО із Татарбунар, який загинув від обстрілів Авдіівки (фоторепортаж) // «Народна думка», 3 лютого 2017. Архів оригіналу за 7 лютого 2017. Процитовано 2 вересня 2017.
- ↑ Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 1 лютого 2017 року № 22/2017 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 30 січня на YouTube
Джерела
ред.- Гульченко Роман Олегович [Архівовано 21 травня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Мешканець Татарбунарського району Одеської області загинув у зоні АТО // Сайт Одеської ОДА, 31 січня 2017.
- Татарбунарська міська рада з сумом повідомляє [Архівовано 19 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Сайт Татарбунарської міської ради, 31 січня 2017.
- Перші втрати Авдіївки: Роман Гульченко, Володимир Бальченко, Дмитро Оверченко, Володимир Крижанський, Андрій Кизило [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Україна молода, 31 січня 2017.
- Ян Осока. Лелека з характером лева [Архівовано 20 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Блог на Цензор.нет, 3 лютого 2017.