Гусятниця
Гуся́тниця[1][2][3], заст. гусятник[4] — спеціалізована товстостінна металева (або з жароміцного скла, або кераміки) посудина, зазвичай овальної форми, з кришкою, що щільно закривається. Її застосовують для тушкування м'яса, овочів та птиці, навіть поросят[1][2].
Інші значення
ред.- Працівниця на птахофермі, що доглядає качок.
- Велика щука, яка може ковтати каченят з поверхні води.
- Собака, яка ходить по качок під час полювання.
- Інша назва утятниці — великокаліберної дробової рушниці для промислового полювання на гусей та качок.
Примітки
ред.- ↑ а б Гусятниця // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2. «1》 Жінка, що розводить і доглядає гусей. 2》 Довгаста посудина з покришкою для засмажування гусей, качок та іншої великої птиці, а також поросят.»
- ↑ а б Гусятниця // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Гусятниця // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909 «Гуся́тниця, -ці, ж. Родъ большой глиняной кастрюли»
- ↑ Гусятник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909
Література
ред.- Гусятницы // Товарный словарь / И. А. Пугачёв (главный редактор). — М.: Государственное издательство торговой литературы, 1957. — Т. II. — Стб. 466—468. — 567 с.
- Ефремова Т. Ф. Новый словарь русского языка. Толково-словообразовательный. — М.: Русский язык, 2000.