Гути (селище)
Гу́ти (ⓘ) — селище у Богодухівській міській громаді Богодухівського району Харківської області України. Населення 2043 особи.
селище Гути | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Харківська область | ||
Район | Богодухівський район | ||
Тер. громада | Богодухівська міська громада | ||
Код КАТОТТГ | UA63020010020064103 | ||
Основні дані | |||
Засновано | до 1767 | ||
Статус | із 2024 року | ||
Площа | 1,82 км² | ||
Населення | ▬ 1738 (01.01.2017)[1] | ||
Поштовий індекс | 62131 | ||
Телефонний код | +380 5758 | ||
Географічні координати | 50°8′13″ пн. ш. 35°20′49″ сх. д. / 50.13694° пн. ш. 35.34694° сх. д. | ||
Висота над рівнем моря | 122 м | ||
Водойма | річка Мерла
| ||
Відстань | |||
Найближча залізнична станція: | Гути | ||
До райцентру: | |||
- залізницею: | 80 км | ||
- автошляхами: | 78 км | ||
Селищна влада | |||
Адреса | 62131, Харківська обл., Богодухівський р-н, смт Гути, пл. Миру, 11 | ||
Карта | |||
Географічне розташування
ред.Селище міського типу Гути розміщене на лівому березі річки Мерла. На річці є невелика загата. Частина селища розташована на протилежному березі, є міст. Є залізнична станція Гути.
Селище оточене великим лісовим масивом (дуб, сосна). Неподалік від селища розташований Гутянський ботанічний заказник.
Назва
ред.Назва селища Гути походить від назви плавильної печі. У таких «гутах» виплавляли скло або метал (від нім. Hutte).
Історія
ред.- 1767 р. — командиру Охтирського гусарського полку генерал-майору Підгоричані було подаровано за службу село Гути. На нього працювали 642 кріпаків.
- 1869 р. — відкриття Гутянського цукрорафінадного заводу, володіння барона Леопольда Кеніга, «цукрового короля» Російської імперії, село Гути, Харківська губернія.
- 1919 р. — присвоєння імені Г. Первухіна цукрорафінадному заводу.
- Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СРСР у 1932—1933 роках, кількість встановлених жертв в Семенівярській сільській раді — 210 осіб[2].
- 1938 р. — присвоєння статусу «селище міського типу».
Економіка
ред.- Амбулаторія.
- Гутянське лісництво.
- Державне підприємство «Гутянське лісове господарство».
- ВАТ «Первухінський Цукровий Комбінат».
- Близько 30 приватних підприємств пов'язаних з роздрібною торгівлею.
Постаті
ред.- Гриценко Андрій Андрійович (1948) — український економіст, заступник директора і завідувач відділу економічної теорії Інституту економіки та прогнозування Національної академії наук України, член-кореспондент НАН України, доктор економічних наук, професор.
- Корхов Іван Петрович (1888—1948) — лікар-хірург, доктор медицини (1921), професор (1930).
- Бондаренко Володимир Омелянович (1948) — фахівець у галузі електрики[3].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- ↑ Мартиролог. Харківська область, ст. 332—336 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 лютого 2014. Процитовано 23 серпня 2015.
- ↑ С. Ю. Шевченко. Бондаренко Володимир Омелянович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. — Т. 8 : Дл — Дя. — 716 с. — ISBN 978-966-02-4458-0.
Джерела та література
ред.- Подкур Р. Ю. Гути [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 261. — ISBN 966-00-0405-2.
Посилання
ред.- Гути на сайті Верховної Ради[недоступне посилання з квітня 2019]
- Погода: Гути [Архівовано 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |