Гійом Гуфф'є де Боніве
Гійом Гуфф'є де Боніве ( Guillaume Gouffier de Bonnivet, 1488 — 24 лютого 1525) — французький військовик часів Італійських воєн. Адмірал Франції. Його девіз «Поспішай не поспішаючи» й емблема: дельфін (символ моторності) над якорем (символом повільності).
Гійом Гуфф'є де Боніве | |
---|---|
фр. Guillaume Gouffier de Bonnivet | |
Народився | 1488 |
Помер | 24 лютого 1525 Павія ·загиблий у бою |
Країна | Франція |
Діяльність | політик, військовий очільник |
Знання мов | французька[1] |
Учасник | Італійські війни |
Роки активності | з 1507 |
Військове звання | Адмірал Франції |
Конфесія | католицтво |
Рід | Гуфф'є |
Батько | Guillaume Gouffierd[2] |
Мати | Philippe de Montmorency, Dame de Vitry-en-Bried[2] |
Брати, сестри | Artus Gouffier, Lord of Boissyd, Adrian Gouffier de Boissyd і Aymar Gouffier de Boisyd |
Діти | François Gouffierd, François Gouffierd і François Gouffier de Bonnivetd |
Нагороди | |
Життєпис
ред.Початок кар'єри
ред.Син Вільгельма Гуфф'є, аристократа середнього статку. Після його смерті у 1495 році родина опинилася у скрутному становищі. Гійом Гуфф'є розпочав свою кар'єру завдяки старшому братові Артуру, який у 1506 році став наставником Франсуа Ангулемського, майбутнього короля Франциска I. Завдяки Артуру Гійом увійшов у тісну дружбу з принцом Ангулемським. Незабаром молодий Гуфф'є отримав значний вплив на свого молодого друга.
Зі вступом на трон Франциска I Артур стає першим радником короля, а Гійом отримує звання адмірала Франції. У 1517 році за королівським наказом починає будівництво міста Гавр. У 1518 році виконує дипломатичне завдання в Англії, де укладає угоду з королем Генріхом VIII. Поступово Гуфф'є стає капітаном найзначущих портів Франції — Нанта, Бреста, Онфлера, Дьеппа, Понт-Одеме.
У 1519 році Гійом Гуфф'є вів перемовини з німецькими князями стосовно обрання Франциска I імператором Священної Римської імперії за місце померлого Максиміліана I. Втім тут він зазнав невдачі — було обрано новим імператором Карла Габсбурга. У 1520 році Гійом Гуфф'є призначається відповідальним за організацію Поля золотої парчі, де зустрічалися та вели перемовини Франциск I, король Франції, та Генріх VIII, король Англії.
Італійська війна (1521—1526)
ред.В цей час Гійом Гуфф'є стає союзником матері короля — Луїзи Савойської, яка сприяла зміцненню позицій Гуфф'є при дворі. З початком у 1521 році війни з Іспанією очолює франко—наваррську армію в Арагоні. Зумів захопити важливу фортецю Фонтарабі. У 1522 році підтримав Луїзу Савойську щодо зазіхань на майно Карла Бурбона. Зрештою у 1523 році домігся вигнання останнього з Франції. Того ж року на чолі армії рушив до Італії. Втім вже у 1524 році вимушений був відступити до Провансу. З перемінним успіхом протидіяв імперський армії Карла V Габсбурга, яка вдерлася до Провансу. Після її відступу Гійом Гуфф'є став планувати нову військову кампанію проти Іспанії в Італії.
У 1525 році на чолі військ, де знаходився й король Франциск I, рушив до герцогства Мліанського. Гуфф'є відкинув пораду зайняти менш захищене м. Лоді, а вирішив захопити Павію, формальну столицю Італійського королівства у складі Священної Римської імперії. 24 лютого цього ж року відбулася вирішальна битва, в якій Гійом Гуфф'є загинув, а Франциск I потрапив у полон.
Примітки
ред.Джерела
ред.- Jean Guillaume, Le Château de Bonnivet. Entre Blois et Chambord: le chaînon manquant de la première Renaissance, Paris, Picard, 2006, 153 p.