Вікіпедія

Гієнодон

рід викопних ссавців

Гієнодон (Hyaenodon, «гієнозубий») — викопний рід хижих плацентарних ссавців вимерлої триби Hyaenodontini вимерлої підродини Hyaenodontinae (вимерлої родини Hyaenodontidae), що проживали на територіях сучасних Євразії та Північної Америки[1] з середини еоцену, протягом усього олігоцену до початку міоцену (~42—17 млн років тому).

Гієнодон
Період існування: середній еоцен—ранній міоцен, 42.0–16.9 млн р. т.
Змонтований скелет Hyaenodon, Науковий музей Міннесоти
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: †Hyaenodonta
Надродина: †Hyaenodontoidea
Родина: †Hyaenodontidae
Підродина: †Hyaenodontinae
Триба: †Hyaenodontini
Leidy, 1869
Рід: †Гієнодон (Hyaenodon)
Laizer & Parieu, 1838
Типовий вид
† Hyaenodon leptorhynchus
Laizer & Parieu, 1838
Види

див. текст

Синоніми
синоніми роду:
  • Macropterodon (Lavrov, 1999)
  • Megalopterodon (Dashzeveg, 1964)
  • Microhyaenodon (Lavrov, 1999)
  • Neohyaenodon (Thorpe, 1922)
  • Protohyaenodon (Stock, 1933)
  • Pseudopterodon (Schlosser, 1887)
  • Taxotherium (Blainville, 1841)
синоніми видів:
  • H. brachyrhynchus:
    • Canis brachyrhynchus (Blainville, 1841)
    • Hyaenodon cuvieri (Pictet, 1853)
    • Hyaenodon leptorhynchus (Dujardin, 1840)
    • Hyaenodon parisiensis (Laurillard, 1845)
    • Hyaenodon vulpinus (Gervais, 1873)
    • Nasua parisiensis (Blainville, 1841)
    • Pterodon brachyrhynchus (Pomel, 1846)
    • Pterodon cuvieri (Pomel, 1846)
    • Taxotherium parisiense (Blainville, 1841)
  • H. brevirostrus:
    • Hyaenodon brevirostris (Joeckel, 1997)
    • Protohyaenodon brevirostrus (Mellett, 1977)
  • H. chunkhtensis:
    • Microhyaenodon chunkhtensis (Lavrov, 1999)
  • H. crucians:
    • Hyaenodon leptocephalus (Scott, 1888)
    • Hyaenodon minutus (Douglass, 1902)
    • Hyaenodon paucidens (Osborn & Wortman, 1894)
    • Protohyaenodon crucians (Mellett, 1977)
    • Prtohyaenodon crucians (Lavrov, 1999)
    • Pseudopterodon minutus (Douglass, 1902)
  • H. dubius:
    • Hyaenodon aymardi (Filhol, 1882)
  • H. exiguus:
    • Hyaenodon exigus (Lavrov, 1999)
    • Pterodon exiguum (Gervais, 1873)
  • H. filholi:
    • Hyaenodon compressus (Filhol, 1876)
    • Hyaenodon vulpinus (Filhol, 1876)
    • Microhyaenodon filholi (Lavrov, 1999)
    • Pseudopterodon ganodus (Schlosser, 1887)
  • H. gervaisi:
    • Hyaenodon ambiguus (Martin, 1906)
  • H. gigas:
    • Macropterodon zelenovi (Lavrov, 1999)
    • Neohyaenodon gigas (Lavrov, 1999)
  • H. heberti:
    • Hyaenodon arnaudi (Depéret, 1917)
  • H. horridus:
    • Hyaenodon cruentus (Leidy, 1853)
    • Neohyaenodon horridus (Thorpe, 1922)
    • Neohyaenodon semseyi (Kretzoi, 1941)
  • H. incertus:
    • Neohyaenodon incertus (Lavrov, 1999)
    • Pterodon exploratus (Dashzeveg, 1985)
  • H. leptorhynchus:
    • Canis leptorhynchus (Blainville, 1841)
    • Hyaenodon bavaricus (Dehm, 1935)
    • Hyaenodon cayluxi (Filhol, 1876)
    • Hyaenodon martini (Depéret, 1917)
    • Hyaenodon milloquensis (Martin, 1906)
    • Pterodon leptorhynchus (Pomel, 1846)
  • H. macrocephalus:
    • Neohyaenodon macrocephalus (Lavrov, 1999)
  • H. megaloides:
    • Neohyaenodon megaloides (Mellett, 1977)
  • H. microdon:
    • Microhyaenodon microdon (Lavrov, 1999)
    • Protohyaenodon microdon (Mellett, 1977)
  • H. milvinus:
    • Neohyaenodon milvinus (Lavrov, 1999)
  • H. minor:
    • Hyaenodon aimi (Cooper, 1926)
  • H. mongoliensis:
    • Epipterodon mongoliensis (Lavrov, 1999)
    • Megalopterodon mongoliensis (Dashzeveg, 1964)
    • Neohyaenodon mongoliensis (Morlo & Nagel, 2006)
    • Pterodon mongoliensis (Van Valen, 1967)
  • H. montanus:
    • Protohyaenodon montanus
    • Neohyaenodon montanus (Mellett, 1977)
  • H. mustelinus:
    • Protohyaenodon mustelinus (Scott, 1894)
  • H. pervagus:
    • Hyaenodon neimongoliensis (Huang & Zhu, 2002)
  • H. pumilus:
    • Microhyaenodon pumilus (Lavrov, 1999)
  • H. raineyi:
    • Microhyaenodon raineyi (Lavrov, 1999)
    • Protohyaenodon raineyi (Gustafson, 1986)
  • H. requieni:
    • Hyaenodon heberti euzetensis (Depéret, 1917)
    • Pterodon requieni (Gervais, 1846)
  • H. venturae:
    • Hyaenodon exiguus (Stock, 1933)
    • Microhyaenodon venturae (Lavrov, 1999)
    • Protohyaenodon exiguus (Stock, 1933)
    • Protohyaenodon venturae (Mellett, 1977)
  • H. vetus:
    • Neohyaenodon vetus (Mellett, 1977)
    • Pterodon californicus (Stock, 1933)
  • H. yuanchuensis:
    • Hyaenodon yuanchüensis (Young, 1937)
Вікісховище: Hyaenodon

Деякі види цього роду були одними з найбільших наземних хижих ссавців свого часу, інші ж були лише розміром з куницю. Оціночна вага дорослого або підрослого зразка H. horridus, найбільшого північноамериканського виду, оцінюється у приблизно 40 кг і не більше 60 кг. Hyaenodon gigas, найбільший вид гієнодона, був набагато більшим — 378 кг і близько 3 м завдовжки[2]. H. crucians з раннього олігоцену Північної Америки, за оцінками, важив лише 10—25 кг. H. microdon та H. mustelinus з пізнього еоцену Північної Америки були ще меншими й важили близько 5 кг[3].

У Північній Америці останній вид гієнодона, H. brevirostrus, зник наприкінці олігоцену[4]. В Європі вони зникли ще раніше, в олігоцені[1].

Опис

ред.
 
Череп Hyaenodon horridus

Як і більшість ранніх ссавців, гієнодони мали дуже масивний череп, але порівняно малий мозок. Череп довгий з вузькою мордою — набагато більшою відносно довжини черепа, ніж, наприклад, у псових. Шия була коротшою за череп, тоді як тіло було довгим і міцним з довгим хвостом. У порівнянні з більшими (але не близькоспорідненими) Hyainailouros, зубний ряд гієнодона був більше пристосований для різання м'яса і менше — для дроблення кісток[2].

Прорізання зубів

ред.

Дослідження зразків молодняку гієнодона свідчать про те, що тварина мала дуже незвичну систему заміни зубів. Завершальна стадія прорізування зубів займала близько 3—4 років, що означає тривалий період підростання молодняку. У північноамериканських форм перший верхній премоляр прорізався раніше, ніж перший верхній моляр, тоді як європейські форми демонструють більш раннє прорізування першого верхнього моляра[5].

Палеобіологія

ред.
 
Художня реконструкція Hyaenodon horridus

Різні види гієнодонів конкурували між собою та іншими спорідненими родами (включаючи Sinopa, Dissopsalis та Hyainailouros) і відігравали важливу роль як хижаки у пізньоміоценових біомах Азії, полюючи на різноманітну здобич, таку як примітивні коні (Mesohippus, Brontotheres), ранні верблюди, ореодонти й примітивні носороги[2]. Види гієнодонів успішно полювали навіть на інших великих хижаків свого часу, включаючи німравіда («несправжнього шаблезубого кота»), згідно з аналізом слідів від проколів зубів на викопному черепі Dinictis, знайденому в Північній Дакоті[6][7]. Зигзагоподібні смуги Хантера-Шрегера на емалі вказують на те, що кістка була важливим компонентом раціону гієнодонів[8].

Систематика

ред.
 
Реконструкція гієнодона Генріха Гардера (близько 1920 року)
  • Триба: †Hyaenodontini (Leidy, 1869)
    • Рід: †Hyaenodon (Laizer & Parieu, 1838)
      • †Hyaenodon brachyrhynchus (Blainville, 1841)[9]
      • †Hyaenodon chunkhtensis (Dashzeveg, 1985)[10]
      • †Hyaenodon dubius (Filhol, 1873)[11]
      • †Hyaenodon eminus (Matthew & Granger, 1925)[12]
      • †Hyaenodon exiguus (Gervais, 1873)[13]
      • †Hyaenodon filholi (Schlosser, 1887)[14]
      • †Hyaenodon gervaisi (Martin, 1906)[15]
      • †Hyaenodon heberti (Filhol, 1876)[16]
      • †Hyaenodon leptorhynchus (Laizer & Parieu, 1838)[17]
      • †Hyaenodon minor (Lange-Badré, 1979)[18]
      • †Hyaenodon neimongoliensis (Huang & Zhu, 2002)[19]
      • †Hyaenodon pervagus (Matthew & Granger, 1924)[20]
      • †Hyaenodon pumilus (Lavrov, 2019)[21]
      • †Hyaenodon requieni (Gervais, 1846)[22]
      • †Hyaenodon rossignoli (Lange-Badré, 1979)
      • †Hyaenodon weilini (Wang, 2005)[1]
      • †Hyaenodon yuanchuensis (Young, 1937)[23]
      • Підрід: †Neohyaenodon (парафілетичний) (Thorpe, 1922)[24]
        • †Hyaenodon gigas (Dashzeveg, 1985)
        • †Hyaenodon horridus (Leidy, 1853)[25]
        • †Hyaenodon incertus (Dashzeveg, 1985)
        • †Hyaenodon macrocephalus (Lavrov, 1999)[26]
        • †Hyaenodon megaloides (Mellett, 1977)[27]
        • †Hyaenodon milvinus (Lavrov, 1999)[26]
        • †Hyaenodon mongoliensis (Dashzeveg, 1964)[28]
        • †Hyaenodon montanus (Douglass, 1902)[29]
        • †Hyaenodon vetus (Stock, 1933)[30]
      • Підрід: †Protohyaenodon (парафілетичний) (Stock, 1933)
        • †Hyaenodon brevirostrus (Macdonald, 1970)[31]
        • †Hyaenodon crucians (Leidy, 1853)
        • †Hyaenodon microdon (Mellett, 1977)
        • †Hyaenodon mustelinus (Scott, 1894)[32]
        • †Hyaenodon raineyi (Gustafson, 1986)[33]
        • †Hyaenodon venturae (Mellett, 1977)

Зображення в медіа

ред.

Живі гієнодони засобом комп'ютерного моделювання та анімації були відтворені в третій серії фільму Бі-Бі-Сі «Прогулянки з доісторичними тваринами». Показано, як група гієнодонів намагається відбити у самиці індрикотерія новонароджене дитинча, а також, як зграя ентелодонів відбирає у гієнодона вбитого їм халікотерія.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в X. Wang, Z. Qiu and B. Wang (2005). «Hyaenodonts and carnivorans from the early Oligocene to early Miocene of the Xianshuihe Formation, Lanzhou Basin, Gansu Province, China.» Palaeontologia Electronica 8(1): 1—14
  2. ↑ а б в Wang, Xiaoming (31 грудня 2008). Dogs: Their Fossil Relatives and Evolutionary History. Columbia University Press. doi:10.7312/wang13528. ISBN 978-0-231-13529-0. JSTOR 10.7312/wang13528.
  3. ↑ Egi, Naoko (2001-05). Body Mass Estimates in Extinct Mammals from Limb Bone Dimensions: the Case of North American Hyaenodontids. Palaeontology (англ.). 44 (3): 497—528. doi:10.1111/1475-4983.00189. ISSN 0031-0239.
  4. ↑ Van Valkenburgh, Blaire (1994-10). Extinction and replacement among predatory mammals in the North American late Eocene and Oligocene: Tracking a paleoguild over twelve million years. Historical Biology (англ.). 8 (1-4): 129—150. doi:10.1080/10292389409380474. ISSN 0891-2963.
  5. ↑ Bastl, Katharina; Nagel, Doris (2014-12). First evidence of the tooth eruption sequence of the upper jaw in Hyaenodon (Hyaenodontidae, Mammalia) and new information on the ontogenetic development of its dentition. Paläontologische Zeitschrift (англ.). 88 (4): 481—494. doi:10.1007/s12542-013-0207-z. ISSN 0031-0220.
  6. ↑ John W. Hoganson and Jeff Person (2010). "Tooth puncture marks on a skull of Dinictis (Nimravidae) from the Oligocene Brule Formation of Northe Dakota attributed to predation by Hyaenodon (Hyaenodontidae)", North Dakota Geological Survey
  7. ↑ John W. Hoganson and Jeff Person (2011). "Tooth puncture marks on a 30 million year old Dinictis skull.", Geo News, p. 12-17
  8. ↑ Bastl, Katharina; Semprebon, Gina; Nagel, Doris (2012-09). Low‐magnification microwear in Carnivora and dietary diversity in Hyaenodon (Mammalia: Hyaenodontidae) with additional information on its enamel microstructure. Palaeogeography, Palaeoclimatology, Palaeoecology (англ.). 348—349: 13—20. doi:10.1016/j.palaeo.2012.05.026.
  9. ↑ Henri Marie Ducrotay de Blainville (1841) «Ostéographie ou description iconographique comparée du squelette et du système dentaire des mammifères récents et fossiles.» Tome 2: Secondates et Subursus, 123 p.; Viverras, 100 p. et atlas, 117 pl. Baillėte édit. Paris.
  10. ↑ Dashzeveg D. (1985). «Nouveau Hyaenodontinae (Creodonta, Mammalia) du Paléogène de Mongolie.» Annales de Paléontologie 71:223–256
  11. ↑ Filhol, H. (1873). «Sur les Vertébrés fossiles trouvés dans les dépôts de phosphate de chaux du Quercy.» Bull. Soc. Pholomath. Paris (6) 10, 85—89.
  12. ↑ Matthew W. D. & Granger W. (1925). «New creodonts and rodents from the Ardyn Obo Formation of Mongolia.» American Museum Novitates 193: 1–11.
  13. ↑ Gervais P. (1873). «Mammifères dont les ossements accompagnent les dépôts de chaux phosphatée des départements du Tarn-et.Garonne et du Lot.» Journal de Zoologie, Paris, 2: 356—380
  14. ↑ M. Schlosser (1887). «Die Affen, Lemuren, Chiropteren, Insectivoren, Marsupialier, Creodonten und Carnivoren des Europaischen Tertiars.» Beitrage zur Paleontologie Osterreich-Ungarns un des Orients 6:1—224
  15. ↑ R. Martin (1906). «Revision der obereocænen und unteroligocænen Creodonten Europas.» Rev. Suisse Zool., 14, (3), pp. 405—500
  16. ↑ H. Filhol (1876). «Recherches sur les phospohorites du Quercy. Étude des fossiles qi'on y rencontre et spécialement des Mammifères.» Annales des Sciences Géologiques, Paris, 7(7):220 p., pl. 11—36; 1877:art. 1, 340 p., 28 pl.
  17. ↑ Laizer, L. D. and Parieu, D. (1838). «Description et détermination d'une mâchoire fossile appartenant à un mammifère jusqu'à présent inconnu, Hyaenodon leptorhynchus.» Comptes Rendus de l'Académie des Sciences Paris, 7:442
  18. ↑ Lange-Badré, B. (1979). «Les créodontes (Mammalia) d'Europe occidentale de l'Éocène supérieur à l'Oligocène supérieur.» Mémoires du Muséum National d'Histoire Naturelle 42: 1–249
  19. ↑ Huang, Xue-Shi; Zhu, Bao-Cheng (15 березня 2002). Creodont (mammalia) remains from the Early Oligocene of Ulantatal, Nei Mongol. Vertebrata PalAsiatica (англ.). 40 (1): 17. ISSN 2096-9899.
  20. ↑ W. D. Matthew and W. Granger (1924). «New Carnivora from the Tertiary of Mongolia.» American Museum Novitates 104: 1—9
  21. ↑ Lavrov, A. V. (2019-07). New Material on Small Hyenodons (Hyaenodontinae, Creodonta) from the Paleogene of Mongolia. Paleontological Journal (англ.). 53 (4): 418—431. doi:10.1134/S0031030119040063. ISSN 0031-0301.
  22. ↑ Gervais P. (1846). «Mémoire sur quelques Mammifères fossiles du Vaucluse.» Comptes rendus hebdomadaires des séances de l'Académie des sciences, Paris, T. 22, pp. 845—846.
  23. ↑ C. Young (1937). «An early Tertiary vertebrate fauna from Yuanchü.» Bulletin of the geological society of China 17(3—4): 413—438
  24. ↑ M. R. Thorpe (1922). «A new genus of Oligocene Hyaenodontidae.» American Journal of Science 3(16): 277—287
  25. ↑ Leidy, J. (1853). «Remarks on a collection of fossil Mammalia from Nebraska.» Proceedings of the Academy of Natural Sciences, Philadelphia, 6: 392—394.
  26. ↑ а б A. V. Lavrov (1999). «Adaptive Radiation of Hyaenodontinae (Creodonta, Hyaenodontidae) of Asia.» in 6th Congress of the Theriological Society, Moscow, April 13–16, p. 138 [російською].
  27. ↑ J. S. Mellett (1977). «Paleobiology of North American Hyaenodon (Mammalia, Creodonta).» Contributions to Vertebrate Evolution 1: 1—134
  28. ↑ D. Dashzeveg (1964). «On two Oligocene Hyaenodontidae from Erghilyin-Dzo (Mongolian People's Republic).» Acta Palaeontologica Polonica 9(2): 263—274
  29. ↑ E. Douglass (1902). «Fossil Mammalia of the White River beds of Montana.» Transactions of the American Philosophical Society 20: 237—279
  30. ↑ C. Stock (1933). «Hyaenodontidae of the Upper Eocene of California.» Proceedings of the National Academy of Sciences 19(4): 434—440
  31. ↑ J. R. Macdonald (1970). «Review of the Miocene Wounded Knee faunas of southwestern South Dakota.» Bulletin of the Los Angeles County Museum of Natural History, Science 8: 165—82
  32. ↑ William Berryman Scott (1894). «The osteology of Hyaenodon» Journal of the Academy of Natural Sciences, Philadelphia (2), 9, 291—323
  33. ↑ E. P. Gustafson (1986). «Carnivorous mammals of the Late Eocene and Early Oligocene of Trans-Pecos Texas.» Texas Memorial Museum Bulletin 33: 1—66

Посилання

ред.
  • (англ.) Гієнодон на сайті Бі-Бі-Сі.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Гієнодон&oldid=44293418