Давиденков Микола Миколайович

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Давиденков Микола Миколайович
Народився26 березня 1879(1879-03-26)
Рига
Помер29 вересня 1962(1962-09-29) (83 роки)
Ленінград
ПохованняБольшеохтінський цвинтарd
Країна Російська імперія
 СРСР
Діяльністьфізик
Alma materПетербурзький державний університет шляхів сполучення
Галузьфізика
ЗакладСанкт-Петербурзький державний політехнічний університет Петра Великого
Науковий ступіньакадемік АН УРСР
ЧленствоНАНУ
НагородиСталінська премія Орден Леніна Орден Трудового Червоного Прапора Орден Трудового Червоного Прапора

Давиденков Микола Миколайович (14(26).03.1879, Рига — 29.09.1962, Ленінград) — радянський вчений у галузі механіки матеріалів, академік АН УРСР (з 1939). Закінчив (1902) Петербурзький інститут інженерів шляхів сполучення, працював (до 1912) на залізниці.

У 1909—1926 викладав у вишах Петербурга (Петрограда), Новочеркаська, Москви, Києва (1921—1922 — професор Київського політехнічного інституту). З 1925 керував лабораторією Фізико-технічного інституту АН СРСР.

Досліджував втомлюваність металів, розробив методи вимірювання залишкових напружень, створив механічну теорію холодноламкості металів, вивчав проблему пластичного деформування й міцності в складному напруженому стані, властивості матеріалів при ударних навантаженнях тощо. Запропонованим так званим струнним методом виявлення деформацій було вперше виміряно величину гірничого тиску.

Нагороджений орденом Леніна, 2 орденами Трудового Червоного Прапора, медалями, Державна премія СРСР, 1943.

Серед робіт:

  • «Динамічні випробування металів», 1929, 1936,
  • «Керівництво до практичних занять в механічній лабораторії», 1929,
  • «Механічні властивості та випробування металів», 1933,
  • «Струнна методика вимірювання деформацій», 1933,
  • «Проблема удару в металознавстві», 1938,
  • «Деякі проблеми механіки матеріалів», 1943,
  • «Втома металів», 1949.

Посилання

ред.