Данченко Микола Олександрович
Микола Олександрович Да́нченко (нар. 21 січня 1958, Київ — січень 2022, Київ) — український художник і педагог; член Спілки радянських художників України з 1989 року. Син графіка Олександра Данченка і мистецтвознавця Олександри Данченко.
Данченко Микола Олександрович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 21 січня 1958 (67 років) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
Країна | СРСР Україна | |||
Навчання | Київський державний художній інститут (1982) | |||
Вчитель | Стороженко Микола Андрійович і Чеканюк Вілен Андрійович | |||
Діяльність | художник, педагог | |||
Працівник | Київський державний інститут декоративно-прикладного мистецтва і дизайну імені Михайла Бойчука | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Батько | Данченко Олександр Григорович | |||
Мати | Данченко Олександра Степанівна | |||
| ||||
Біографія
ред.Народився 21 січня 1958 року в місті Києві. 1982 року закінчив Київський художній інститут, де його викладачами були зокрема Микола Стороженко, Вілен Чеканюк.
Упродовж 1982—1992 років працював на Київському комбінаті монументально-декоративного мистецтва. З 2005 року — викладач кафедри монументально-декоративного мистецтва Київського інституту декоративно-прикладного мистецтва і дизайну. Жив у Києві, в будинку на вулиці Курганівській, № 3, квартира 22[1].
Помер у січні 2022 року[2].
Творчість
ред.Працює в галузі монументального (вітраж, мозаїка) і станкового живопису, станкової і книжкової графіки. Серед робіт:
- монументальні твори
- цикл вітражів та мозаїки в середній школі смт Затоки Одеської області (1982—1983);
- цикли розписів
- «Молодь і світ» в Будиноку культури міста Новограда-Волинського Житомирської області (1986);
- «Пошуки коріння. Потоки інформації» в середній школі смт Чуднева Житомирської області (1988);
- «Пробудження» в середній школі смт Чуднева Житомирської області (1990);
- «Україна крізь сторіччя» в середній школі смт Чуднева Житомирської області (1991);
- «Жовта битва» в середній школі смт Чуднева Житомирської області (1995);
- в офісі «Укркоопреклами» в Києві (2002);
- живопис
- «Затемнення» (1994);
- «Краєвид після битви» (1994);
- «Червона битва» (1994);
- «Повернення із зірок» (1994);
- «Блакитне весілля» (1994);
- «Олександр Меншиков у Батурині» (1995);
- «Учитель та Учні (Таємна вечеря)» (1995);
- «Виселення (Чорнобиль)» (1996);
- «Жовтий двобій» (1997);
- «Конотопська битва. Рік 1659» (2006).
Брав участь у художніх виставках з 1979 року. Персональні виставки відбулися у Києві у 1995 і 1997 роках.
Окремі роботи художника зберігаються в Національному художньому музеї України, Національному історико-культурному заповіднику «Гетьманська столиця» в Батурині.
Примітки
ред.- ↑ Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998, сторінка 41 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 29 квітня 2022.
- ↑ Виставка: «А ми тую славу збережемо»
Література
ред.- І. М. Блюміна. Данченко Микола Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2007. — Т. 7 : Ґ — Ді. — 708 с. — ISBN 978-966-02-4457-3.