Вікіпедія

Девід Коперфілд (роман)

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Девід Коперфілд.

«Життя Девіда Коперфілда, розказане ним самим» (англ. The Personal History, Adventures, Experience and Observation of David Copperfield the Younger of Blunderstone Rookery) — роман англійського письменника Чарльза Дікенса, опублікований в п'яти частинах в 1849 та окремою книгою в 1850. Перший з його творів, де розповідь ведеться від першої особи.

Життя Девіда Коперфілда, розказане ним самим
англ. The Personal History, Adventures, Experience and Observation of David Copperfield the Younger of Blunderstone Rookery
Обкладинка першого видання роману
Жанравтобіографічний роман і роман виховання
Формароман
АвторЧарлз Діккенс
Моваанглійська
Опубліковано1849—1850
Країна Велика Британія
ВидавництвоBradbury and Evansd
Видання1850
ПерекладЮрій Корецький
ІлюстраторHablot Knight Browned
Художник обкладинкиHablot Knight Browned
Попередній твір«Домбі і син»
Наступний твір«Холодний дім»
У «Гутенберзі»766
CMNS: Цей твір у Вікісховищі
S:  Цей твір у  Вікіджерелах

Сюжет

ред.

Загалом роман «Девід Коперфілд» має автобіографічний характер. За сюжетом, Девід Коперфілд з'явився на світ через кілька місяців після смерті батька. Коли хлопчикові було сім років, його мати вступила у шлюб з манірним паном Мердстоном. Між хлопчиком та вітчимом одразу виникла взаємна неприязнь, яка посилилася після того, як управління будинком взяла в свої руки сестра Мердстона, а вітчим став бити хлопця за його неуспішність.

Невдовзі Мердстон відсилає хлопчика в приватну школу, де, незважаючи на гніт вчителів, він знаходить відраду в спілкуванні з друзями, такими, як Джеймс Стірфорт та Томмі Треддлс. Тим часом його мати вмирає, і Мердстон направляє хлопчика працювати на свою фабрику в Лондоні. Там він поселяється жити в будинку Вілкінса Мікобера, який, незважаючи на бідність, завжди зберігає оптимізм.

Після того, як Мікобер потрапляє в боргову в'язницю, Девід, якому набридло життя в бідності, наважується втекти до міста Дувр до тітки свого покійного батька, міс Бетсі Тротвуд. Подолавши увесь шлях пішки, він потрапляє під захист ексцентричної родички. Спроба Мердстона забрати у неї хлопчика зазнає краху.

Дедалі нові персонажі з'явлються в житті Девіда й так само зникають з нього, поки до кінця книги він не стає успішним молодим письменником. Деякий час він проводить в будинку юриста тітки, містера Вікфілда, залежного від алкоголізму, в той час як огидний клерк Урія Гіп, вершить за спиною старого свої темні справи.

Ставши партнером Вікфілда, Гіп приймає на роботу Мікобера. Той разом з Копперфілдом отримує докази махінацій Гіпа й виводить його на чисту воду. Паралельною сюжетною лінією є історія Стирфорта, який спокусив дівчину-сироту Емілі та втік з нею в Європу; ця сюжетна лінія закінчується трагедією.

Тим часом Девід закохується в наївну Дору Спенлоу, яка стає його дружиною. Після смерті непрактичної Дори головний герой знаходить щастя з шляхетною дочкою містера Вікфільда — Агнесою.

Публікація

ред.

Як і більшість творів Дікенса, роман «Девід Коперфілд» публікувався як щомісячна історія з продовженням. Один примірник коштував 1 шилінг. Кожна з 19 частин мала 32 сторінки тексту та дві ілюстрації. Остання частина була удвічі більша за інші.

  • I: Травень 1849 (Розділи 1-3)
  • II: Червень 1849 (Розділи 4-6)
  • III: Липень 1849 (Розділи 7-9)
  • IV: Серпень 1849 (Розділи 10-12)
  • V: Вересень 1849 (Розділи 13-15)
  • VI: Жовтень 1849 (Розділи 16-18)
  • VII: Листопад 1849 (Розділи 19-21)
  • VIII: Грудень 1849 (Розділи 22-24)
  • IX: Січень 1850 (Розділи 25-27)
  • X: Лютий 1850 (Розділи 28-31)
  • XI: Березень 1850 (Розділи 32-34)
  • XII: Квітень 1850 (Розділи 35-37)
  • XIII: Травень 1850 (Розділи 38-40)
  • XIV: Червень 1850 (Розділи 41-43)
  • XV: Липень 1850 (Розділи 44-46)
  • XVI: Серпень 1850 (Розділи 47-50)
  • XVII: Вересень 1850 (Розділи 51-53)
  • XVIII: Жовтень 1850 (Розділи 54-57)
  • XIX–XX: Листопад 1850 (Розділи 58-64)

Відгуки

ред.

«Девід Коперфілд» — один із найпопулярніших романів Дікенса, і не лише в англомовних країнах, але й за кордоном. Роман є класичним прикладом виховного роману.

Натомість Джеймс Джойс не сприймав сентиментальності Дікенса, його пристрасті до сентенцій та нечіткої оповідної структури; Джойс уїдливо спародіював стиль роману в «Биках сонця».

Екранізації

ред.

Починаючи з 1911 року роман неодноразово екранізувався. Класична голлівудська кіноверсія була знята Дж. К'юкором під керівництвом Д. Селзніка 1935 року. Існує також кілька багатосерійних телефільмів британського виробництва. У телеверсії 1966 року роль дорослого Девіда виконав Єн Маккеллен. У двосерійному телефільмі виробництва Бі-бі-сі (1999) роль Копперфілда в дитинстві зіграв Деніел Редкліфф. У телефільмі виробництва Hallmark Entertainment (Ірландія — США, 2000) Копперфілда зіграв Х'ю Денсі.

Список екранізацій

ред.

Українські переклади

ред.

В Україні за радянського часу було здійснено два видання «Девіда Копперфілда» українською мовою (скорочене у дитячому видавництві (1936 р.) і повне (1937 р.)) у перекладі Юрія Корецького:

  • Діккенс Чарльз. Історія особистих пригод, переживань і спостережень Давіда Копперфільда молодшого… / Пер. з англ. Ю. Корецького. — К.: Молодий більшовик, 1937. — 696 с.

Другий український переклад роману було опубліковано у повоєнній Німеччині:

  • Давід Копперфільд [Текст] : роман на 3 томи / Чарльз Діккенс. — Авґсбург : Пу-Гу, 1948.

Див. також

ред.
  • Девід Копперфілд — ілюзіоніст, який назвав себе ім'ям Дікенсівського героя.
  • Uriah Heep — англійська рок-група, яка для своєї назви запозичила ім'я Урії Гіпа, одного з персонажів роману Дікенса.

Посилання

ред.

Тексти англійською

 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Девід Коперфілд (роман)

Тексти українською

Адаптації для радіо

Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Девід_Коперфілд_(роман)&oldid=44220696