Вікіпедія

Джейн Біркін

британсько-французька акторка і співачка
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Біркін.

Дже́йн Ме́ллорі Бі́ркін (англ. Jane Mallory Birkin; 14 грудня 1946, Лондон — 16 липня 2023, Париж) — британсько-французька акторка та співачка. В тривалому союзі з французьким режисером Сержем Генсбуром випустила численні відомі пісні. Мати французьких акторок і співачок Шарлотти Генсбур і Лу Дуайон та фотохудожниці Кейт Баррі. В Україні найбільш відома за фільмами з П'єром Рішаром.

Джейн Біркін
англ. Jane Birkin
Ім'я при народженніангл. Jane Mallory Birkin[4][5][6]
Народилася14 грудня 1946(1946-12-14)[2][7][…]
Лондон, Велика Британія[6]
Померла16 липня 2023(2023-07-16)[9][10][6] (76 років)
VI округ Парижа, Париж, Франція[9][10][…]
  • лейкоз[10]
    • Похованняцвинтар Монпарнас[12]
    Громадянство Велика Британія[5]
     Франція[13][5]
    Діяльністьспівачка, кіноакторка, акторка театру, студійна виконавиця, сценаристка, кінорежисерка, fashion model, акторка, режисерка, модель
    Alma materШкола Жанін Мануельd і Miss Ironside's Schoold
    Роки діяльності1966 — 2023
    У шлюбі зДжон Баррі
    ДітиКейт Баррі, Шарлотта Генсбур[14] і Лу Дуайон[14]
    БатькиDavid Leslie Birkind[14]
    Judy Campbelld
    Брати / сестриЕндрю Біркін і Linda Mary Deborah Birkind
    IMDbnm0000945
    Автограф
    Нагороди та премії
    Офіцер ордена Британської імперії
    Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
    Кавалер ордена «За заслуги» (Франція)
    Офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
    Офіцер ордена «За заслуги» (Франція)
    Орден Мистецтв та літератури
    Орден Мистецтв та літератури
    CMNS: Джейн Біркін у Вікісховищі

    Життєпис

    ред.

    Народилася 14 грудня 1946 року у Лондоні в родині лейтенанта-командера ВМС Британії Девіда Біркіна (1914—1991) і акторки Джуді Кемпбелл (1916—2004). Її брат Ендрю Біркін (нар. 1945) став режисером та сценаристом, а сестра Лінда Біркін (нар. 1950) стала скульптором.

    Джейн Біркін, яка виросла у вільній атмосфері Лондона 1960-х, вже у 17 років вирішила піти слідами матері й уперше записалася на кінопроби. Тоді ж вона дебютувала на сцені лондонського театру Haymarket, зігравши другу дівчину в постановці за п'єсою «Carving a Statue» Грема Гріна.

    Далі вона бере участь у пробах до мюзиклу «Готель Пассіфлора». У цей час знайомиться з популярним композитором Джоном Баррі (відомим за музичною темою до фільмів про Джеймса Бонда). У 19 років Біркін вступила у шлюб з Баррі. 1967 року народила доньку Кейт Баррі. Однак шлюб тривав недовго. Відразу після розриву Біркін вирішує переїхати до Франції, аби побудувати кінокар'єру.

    Після скромної дебютної ролі у фільмі «Вправність... і як її придбати», славу Джейн Біркін приносить участь у культовому фільмі Мікеланджело Антоніоні «Фотозбільшення», який здобув Золоту пальмову гілку Каннського кінофестивалю 1967 року, де вона зіграла одну з фотомоделей і з'явилася повністю оголеною в короткій сцені. У наступному році Біркін потрапила у Францію на кінопроби у фільм «Слоган», і хоча вона не говорила французькою, отримала роль. На знімальному майданчику вона зустріла Сержа Генсбура, і, за словами акторки, «це була любов з першого погляду».

    Біркін і Генсбур одразу стали наймоднішою парою Франції. 1969 року вони випускають спільний сингл «Je t'aime… moi non plus» («Я тебе кохаю… Я тебе теж ні»), у фіналі якого Біркін починала стогнати, імітуючи оргазм. Сингл став найбільш продаваною піснею року у Франції (більше мільйона копій у перші тижні після випуску) і великим хітом по всій Європі. Усе це відбулося попри заборону на радіоефір пісні в багатьох країнах, а також офіційну заяву Папи Римського із засудженням композиції. За чутками, Генсбур і Біркін дійсно займалися сексом під час запису пісні, хоча це неодноразово спростовувалося. Пісня стала візитівкою скандальної пари.

    Окрім того, пісня позначила початок музичної кар'єри Джейн Біркін. Серж Генсбур продовжив писати для її голосу пісні. Творчий союз підкріплювався особистими 12-річними стосунками. 1971 року Біркін народила дочку Шарлотту (популярна акторка й співачка). Упродовж спільних років Джейн Біркін продовжувала активно зніматися в кіно. З її участю вийшло понад 30 картин, здебільшого комедій і детективів, що не здобули особливого успіху. Однією з найпомітніших стала її робота у скандальній стрічці Генсбура «Я тебе кохаю… Я тебе теж ні» (за назвою пісні), яка вийшла 1976 року.

    У 1980—1993 роках перебувала у фактичному шлюбі з французьким режисером Жаком Дуайоном. 1982 року народила дочку Лу Дуайон, також акторку.

    У 1995—1998 роках у стосунках з французьким письменником Олів'є Роленом.

    1984 року будинок моди Hermès представив модель жіночої сумки Біркін, названої на честь акторки.

    1989 року Джейн Біркін відмовилася від ордену Почесною легіону.

    1992 року виступила режисером і автором сценарію телефільму «О, пробач! Ти спав...» з Крістін Буассон і Жаком Перреном. 2007 року створила фільм «Коробки» за власним сценарієм, заснованим на автобіографічному матеріалі, де також виконала головну роль. Стрічка, у якій також зайняті Джеральдіна Чаплін і Мішель Пікколі, номінувалася на премію Золота камера Каннського кінофестивалю та на Гран-прі Міжнародного кінофестивалю у Братиславі[15].

    2016 року виконала головну роль у швейцарській короткометражці «Жінка і швидкісний потяг» Тімо ван Гунтена, яка номінувалася на премію Оскар за найкращий художній короткометражний фільм. Її останньою появою на екрані стала присвячена їй документальна стрічка «Джейн очима Шарлотти», створена її дочкою Шарлоттою Генсбур.

    2018 року у видавництві «Фаяр» вийшла автобіографічна книга Джейн Біркін «Щоденник мавпочки: 1957—1982». Наступного року вийшла книга-продовження — «Post-scriptum: 1982—2023».

    1998 року Біркін було діагностовано лейкемію. 2021 року перенесла інсульт[16].

    Джейн Біркін померла 16 липня 2023 року в себе вдома у Парижі в 76-річному віці[17][18][19]. Прах після кремації захоронено на цвинтарі Монпарнас поряд з її донькою Кейт Баррі, яка загинула у грудні 2013 року[20].

    Дискографія

    ред.

    Студійні альбоми

    • 1969 — Je t'aime... moi non plus (з Сержем Генсбуром).
    • 1973 — Di doo dah
    • 1975 — Lolita go home
    • 1978 — Ex fan des sixties
    • 1983 — Baby alone in Babylone
    • 1987 — Lost song
    • 1990 — Amours des feintes
    • 1996 — Versions Jane
    • 1998 — Best Of
    • 1999 — A la legere
    • 2004 — Rendez-Vous
    • 2006 — Fictions
    • 2008 — Enfants d'Hiver
    • 2020 — Oh! Pardon tu dormais…

    Концертні альбоми

    • 1987 — Jane Birkin au Bataclan
    • 1992 — Integral au Casino de Paris
    • 1996 — Integral a l'Olympia
    • 2002 — Arabesque
    • 2009 — Au palace (live)
    • 2012 — Jane Birkin Sings Serge Gainsbourg via Japan

    Фільмографія

    ред.
    Рік Українська назва Оригінальна назва Роль
    1965 ф Вправність... і як її придбати The Knack ...and How to Get It дівчина на мотоциклі
    1965 с Загадковий театр у кріслі Armchair Mystery Theatre Антея Ленгрідж
    1966 ф Ідол The Idol студентка
    1966 ф Калейдоскоп[en] Kaleidoscope Вишукана річ
    1966 ф Фотозбільшення Blowup блондинка
    1967—1968 с Театр у кріслі Armchair Theatre Бебс / Джуді
    1968 ф Диво-стіна Wonderwall Пенні Лейн
    1969 ф Слоган L'amour et l'amour Евелін
    1969 ф Шлях до Катманду The Pleasure Pit Джейн
    1969 ф Басейн La Piscine Пенелопа, дочка Гаррі
    1970 ф Марихуана[en] Cannabis Джейн
    1970 ф Біла язичниця[en] May Morning Флора Фінлейк
    1970 ф Сила сексу Sex-Power Джейн
    1971 ф Дев'ятнадцять дівчат і один моряк Devetnaest djevojaka i jedan mornar Мілья
    1971 ф Роман конокрада[en] Romance of a Horsethief Наомі
    1971 ф Надто маленький друг Trop petit mon ami Крістіна Марс / Крістіна Девон
    1971 тф Мелодія Melody Мелоді Нелсон
    1972 ф Надто вродливі, щоб бути чесними[en] The Powder Puff Gang Крістіна
    1973 ф Приватний показ Projection privée Кейт / Елен
    1973 ф Якби Дон Жуан був жінкою Don Juan, or If Don Juan Were a Woman Клара Прево
    1973 ф Смерть відображається в котячих очах[en] Seven Deaths in the Cat's Eye Коррінга
    1973 ф Темні місця Dark Places Альта
    1974 ф Оскаженілий баранець[en] Love at the Top Марі-Поль
    1974 ф Він починає сердитися La moutarde me monte au nez Джекі Логан
    1974 ф Як досягти успіху у справах, коли ти дурень і плаксій[en] Comment réussir quand on est con et pleurnichard Джейн
    1974 тф Поцілунки від Тарзана Bons baisers de Tarzan Жанна
    1975 ф Тримай у полі зору La Course à l'échalote Жанет
    1975 ф Катрін і компанія[en] Catherine & Co. Катрін
    1975 ф Сім смертей за рецептом[en] Sept morts sur ordonnance Джейн Берг
    1975 ф Серйозний, як задоволення[en] Serious as Pleasure Аріана Берг
    1976 ф Я тебе кохаю… Я тебе теж ні Je t'aime moi non plus Джонні
    1976 ф Обпалені жагучою пристрастю Bruciati de cocente passione Вірджинія Вісмара
    1976 ф Диявол в серці La diable au coeur Лінда Марлоу
    1977 ф Потвора Animal Кінозірка
    1978 ф Смерть на Нілі Death on the Nile Луїза Бурже
    1979 ф На самому краєчку лавки Au bout du bout du banc Пеггі
    1979 ф Мед La miel Інес
    1979 ф Меланхолійна крихітка Melancholy Baby Ольга
    1981 ф Егон Шіле: Скандал[en] Egon Schiele: Excess and Punishment Валлі Нойциль
    1981 ф Блудна дочка La fille prodigue Анна
    1981 ф Поверни мені ключ Rends-moi la clé! Катрін
    1982 ф Зло під сонцем Evil Under the Sun Крістіна Редферн
    1982 ф Нестор Бурма детектив-шок Nestor Burma, détective de choc Елен Шантеле
    1983 ф Проїжджайте повз[en] Circulez y'a rien à voir Елен Дюверне
    1983 ф Друг Вінсена L'ami de Vincent Марі-П'єр
    1984 ф Тілоохоронець Le garde de du corps Барбара Пеннінг
    1984 ф Піратка La pirate Альма
    1984 ф Кохання на траві[en] Love on the Ground Емілі
    1985 тф Чергова підробка Le fausse suivante графиня
    1985 ф Нехай все буде чесно Liave All Fair Мері Тейлор / Кетрін Менсфілд
    1985 ф Пил[en] Dust Магда
    1985 ф Племінник Бетховена Le Neveu de Beethoven Джоанна
    1986 ф Жінка мого життя[en] La Femme de ma vie Лаура
    1987 ф Бережи праву[en] Keep Your Right Up Цикада / мадемуазель Біркін
    1987 ф Комедія![en] Comedy! вона
    1988 ф Майстер кунг-фу[en] Kung Fu Master Мері-Джейн
    1988 ф Джейн Б. очима Аньєс В.[en] Jane B. par Agnès V. у ролі самої себе / Каламіті Джейн / Клод Жад / Жанна д'Арк
    1988 с Медицина для людей: Китайське море, країна пам'яті Médecins des hommes: Mer de Chine, le pays pour mémoire Джой
    1990 ф Ностальгія за татком[en] Daddy Nostalgie Кароліна
    1990 тф Колишня мого життя L'ex femme de ma vie Орелі
    1991 тф Рудий лис Red Fox Вайолет Гаррісон
    1991 ф Чарівна пустунка La Belle Noiseuse Ліз
    1991 ф Проти забуття Contre l'oubli у ролі самої себе
    1995 ф Сто та одна ніч Симона Сінема One Hundred and One Nights камео
    1995 ф Між Дияволом і глибоким синім морем[en] Between the Devil and the Deep Blue Sea колишня кохана Нікоса (голос)
    1995 ф Чорний, як спогад Noir comme le souvenir Кароліна
    1997 ф Відомі старі пісні Same Old Song Джейн
    1998 ф Донька солдата ніколи не плаче[en] A Soldier's Daughter Never Cries мадам Фортескью, мати Франсіса
    1999 ф Останній вересень[en] The Last September Френсі Монморансі
    2000 тф Попелюшка[en] Cinderella Маб
    2001 ф Королеви на один день[en] A Hell of a Day Джейн
    2001 ф Це моє тіло Ceci est mon corps Луїза Верне
    2002 ф Дякую, докторе Рей[en] Merci Docteur Rey Пенелопа
    2003 ф Знайомтеся, Ваша вдова[en] Mariées mais pas trop Рене
    2006 тф Острів Стівенсона Les Aventuriers des mers du Sud Фанні Стівенсон
    2007 ф Коробки[en] Boxes / Les Boîtes Анна
    2007 ф Голова матері La tête de maman Джейн
    2008 ф Узбережжя Аньєс[en] The Beaches of Agnès у ролі самої себе
    2009 ф 36 видів піку Сен-Лу[en] 36 vues du pic Saint-Loup Кейт
    2010 ф Тельма, Луїза і Шанталь[en] Thelma, Louise et Chantal Неллі
    2011 ф Якщо ти помреш, я тебе вб'ю Si tu meurs, je te tue Луїза, жінка в аеропорту
    2011 с Вбивчі пори року: Червона зима Le Saisons meurtrières: Hiver rouge Лілі Руссо
    2012 ф Народжений двічі Venuto al mondo психотерапевтка з усиновлення
    2013 ф Набережна Орсе Quai d'Orsay Моллі Гатчинсон
    2013 с Вбивчі пори року: Блакитні катакомби Le Saisons meurtrières: Blue Catacombes Лілі Руссо
    2016 кф Жінка і швидкісний потяг[en] La Femme et le TGV Еліза Лафонтейн
    2016 кф Хто б не користувався цим ліжком Whoever Was Using This Bed голос в тефонній слухавці
    2021 док Джейн очима Шарлотти Jane par Charlotte у ролі самої себе

    Режисер

    ред.
    • 1991 — Проти забуття (фр. Contre l'oubli), сегмент «Для Марії Нонни Санта-Клара, Філіппіни» (фр. Pour Maria Nonna Santa Clara, Philippines).
    • 1992 — О, пробач! Ти спав... (фр. Oh pardon! Tu dormais...), телефільм, також автор сценарію.
    • 1994 — 3000 сценаріїв проти вірусу (фр. 3000 scénarios contre un virus), телесеріал, епізод «Я тебе кохаю... я тебе теж ні» (фр. Je t'aime moi non plus).
    • 2007 — Коробки (англ. Boxes / фр. Les Boîtes), також автор сценарію.

    Бібліографія

    ред.
    • 2013 — Pièces attachées, у співавторстві з Габріель Кроуфорд, з передмовою Олів'є Ролена.
    • 2018 — Щоденник мавпочки: 1957—1982 / Munkey Diaries: Journal 1957—1982, автобіографія.
    • 2019 — Post-scriptum: 1982—2013 / Post-scriptum: le journal intime de Jane Birkin (1982—2013), автобіографія.

    Кіновтілення

    ред.

    Нагороди та номінації

    ред.

    Сезар

    Люм'єр

    • 2019 — Почесна премія Люм'єр[21].

    Victoires de la musique

    • 1992 — Виконавиця року.
    • 2021 — Почесна премія[22].

    Каннський кінофестиваль

    Міжнародний кінофестиваль у Братиславі

    • 2007 — Номінація на Гран-прі за найкращий фільм (Коробки).

    Міжнародний кінофестиваль у Локарно

    • 2016 — Почесна премія Золотий леопард за кар'єрні досягнення[24].

    Відзнаки

    ред.

    Галерея

    ред.
    •  
      Джейн Біркін у 1970 році
    •  
      Джейн Біркін у фільмі «Смерть відображається в котячих очах» (1973)
    •  
      Джон Баррі і Джейн Біркін у 1974 році
    •  
      Серж Генсбур і Джейн Біркін у Римі в 1976 році
    •  
      Джейн Біркін у 1980-х роках
    •  
      Дірк Богард і Джейн Біркін на Каннському кінофестивалі 1990 року
    •  
      Джейн Біркін на Каннському кінофестивалі 2001 року
    •  
      Джейн Біркін на Віденському кінофестивалі 2009 року
    •  
      Джейн Біркін на 66-му Венеційському кінофестивалі 2009 року
    •  
      Джейн Біркін на 66-му Венеційському кінофестивалі 2009 року
    •  
      Шарлотта Генсбур і Джейн Біркін у 2010 році
    •  
      Джейн Біркін у 2017 році
    •  
      Джейн Біркін у липні 2018 року
    •  
      Джейн Біркін у 2022 році
    •  
      сумка Біркін від дому моди Hermès, названа на честь Джейн Біркін
    •  
      будинок Джейн Біркін у Ланнілі, департамент Фіністер, Бретань

    Примітки

    ред.
    1. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    2. ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #118851748 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
    3. ↑ https://seventh-row.com/a-history-of-women-directors-at-the-cannes-film-festival/
    4. ↑ (unspecified title) — Rivista del Cinematografo.
    5. ↑ а б в Catalog of the German National Library
    6. ↑ а б в Fichier des personnes décédées mirror
    7. ↑ SNAC — 2010.
    8. ↑ Filmportal.de — 2005.
    9. ↑ а б Jane Birkin est morte à l’âge de 76 ans — Le Parisien, 2023.
    10. ↑ а б в Jane Birkin, chanteuse et comédienne, est morte à l’âge de 76 ans — Ле-Монд.
    11. ↑ Actu.fr — 2017. — ISSN 2741-5325
    12. ↑ Jane Mallory Birkin, Burial: Montparnasse Cemetery — Find a Grave, 1996.
    13. ↑ BIRKIN Jane — Les Gens du cinéma.
    14. ↑ а б в Lundy D. R. The Peerage
    15. ↑ https://www.avantscenetheatre.com/actualites/jane-birkin-ces-boites-dou-surgissent-les-souvenirs
    16. ↑ Jane Birkin doing well after stroke, say her family. The Guardian. 6 вересня 2021. Архів оригіналу за 1 жовтня 2023. Процитовано 14 жовтня 2023. (англ.)
    17. ↑ Jane Birkin est morte dimanche à l'âge de 76 ans. Le Parisien. 16 липня 2023. Архів оригіналу за 27 травня 2024. Процитовано 13 серпня 2024. {{cite web}}: Недійсний |мертвий-url=dead (довідка) (фр.)
    18. ↑ https://telegraf.com.ua/ukr/zvezdy/2023-07-16/5800212-umerla-legendarnaya-aktrisa-i-pevitsa-dzheyn-birkin
    19. ↑ Померла Джейн Біркін. Чим запам'яталася акторка та співачка - BBC News Україна. BBC. 16 липня 2023. Архів оригіналу за 17 липня 2023. Процитовано 12 грудня 2023.
    20. ↑ https://www.cbsnews.com/atlanta/news/actress-and-singer-jane-birkin-who-found-fame-in-france-dies-age-76/
    21. ↑ https://www.parismatch.com/Culture/Cinema/Les-Lumieres-ont-celebre-Jacques-Audiard-Alex-Lutz-et-Jane-Birkin-1603256
    22. ↑ https://www.ouest-france.fr/culture/musiques/victoires-de-la-musique/direct-artiste-de-l-annee-meilleure-chanson-suivez-la-ceremonie-des-victoires-de-la-musique-2021-7153014
    23. ↑ https://www.festival-cannes.com/2007/la-selection-camera-dor/
    24. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 25 липня 2023. Процитовано 25 липня 2023.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    25. ↑ https://jorfsearch.steinertriples.ch/name/Jane%20Birkin
    26. ↑ https://www.fr.emb-japan.go.jp/itpr_fr/20180430-decorations.html
    27. ↑ https://www.culture.gouv.fr/Nous-connaitre/Organisation-du-ministere/Conseil-de-l-Ordre-des-Arts-et-des-Lettres/Arretes-de-Nominations-dans-l-ordre-des-Arts-et-des-Lettres/Nomination-dans-l-ordre-des-Arts-et-des-Lettres-hiver-2022

    Посилання

    ред.
    Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Джейн_Біркін&oldid=44251512