Вікіпедія

Джемсоніт

Джемсоніт (рос. джемсонит; англ. jamesonite; нім. Jamesonit m) — мінерал підкласу сульфосолей. Стибіїста сульфосіль свинцю і заліза ланцюжкової будови. Поліморфізм і серія: диморфний з параджемсонітом; утворює ряд з бенавідезитом.

Джемсоніт
Загальні відомості
Статус IMAчинний (успадкований, G)[d][1]
АбревіатураJa[2]
Хімічна формулаPb₄FeSb₆S₁₄
Nickel-Strunz 102.HB.15[3]
Dana 83.6.7.1
Ідентифікація
Сингоніямоноклінна сингонія
Інші характеристики
Названо на честьРоберт Джеймсон[4]
Типова місцевістьКорнуолл
CMNS: Джемсоніт у Вікісховищі

Інша назва (синонім): Фалькманіт — за прізвищем шведського геолога О. Фалькмана (Oscar Karl August Falkman (1877—1961)).

Етимологія та історія

ред.

Джеймсоніт отримав свою назву у 1825 році від австрійського геолога та мінералога Вільгельма Гайдінгера (1795 — 1871), який назвав мінерал на честь англійського мінералога Роберта Джеймсона (1774—1854).

Однак мінерал був відомий і до цього. Вже в записах німецького мінералога та геолога Йоганна Готлоба Лемана (1719—1767) за 1758 рік згадується «Zundererz» (також «Bergzunder» і «Lumpenerz») з копалень Доротея та Кароліна поблизу Клаусталя. Роберт Джеймсон назвав його «сіра сурма» в 1820 році, а німецький мінералог і геолог Карл Фрідріх Крістіан Моос у 1824 році назвав його «Аксотомерний блиск сурми» (нім. Axotomer Antimonglanz).

Типова місцевість мінералу джемсоніту — місцевість Сент Енделліон в англійському графстві Корнуолл.

Загальний опис

ред.

Хімічна формула: Pb4FeSb6S14. Містить (%): Pb — 40,16; Fe — 2,71; Sb — 35,39; S — 21,74.

Сингонія моноклінна, спайність довершена.

Твердість 2—3.

Густина 5,5—6,0.

Колір свинцево-сірий до залізно-чорного. Блиск металічний. Непрозорий. Крихкий. Другорядна свинцева руда.

Зазвичай утворюється при низьких і середніх температурах як гідротермальний мінерал.

Зустрічається у гідротермальних поліметалічних родовищах Pb–Ag–Zn разом з ґаленітом, кварцитом і різними сульфоантимонітами. Асоціація: інші сульфосолі свинцю, пірит, сфалерит, галеніт, тетраедрит, стибніт, кварц, сидерит, кальцит, доломіт, родохрозит.

Знахідки відомі у багатьох місцевостях, зокрема: Корнуолл, Англія; Фрайберг, Саксонія, Німеччина; Пршибрам, Чехія; Бая-Спрі, Бая-Маре, Румунія; Трепча, Сербія; провінція Вестманланд, Швеція; Мачакамарка, Оруро, Болівія; муніципалітет Масапіль, Мексика; у штаті Айдахо, США; автономний район Гуансі, Китай.

Різновиди

ред.

Розрізняють:

  • джемсоніт бісмутистий (відміна джемсоніту з відношенням Bi: Sb = 1,07:1 і з вмістом Fe до 1,7 %);
  • джемсоніт волокнистий (джемсоніт);
  • джемсоніт сріблистий (овіхіїт).

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
  2. ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
  3. ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
  4. ↑ Handbook of Mineralogy — Mineralogical Society of America.

Література

ред.
  • Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
  • Лазаренко Є. К., Винар О. М. Джемсоніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
  • Джемсоніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
  • Friedrich Mohs, Wilhelm von Haidinger: XI. Order. Glance. VII. Antimony-glance. Jamesonite, in: Treatise on Mineralogy, or the Natural History of the Mineral Kingdom, Band 1, Archibald Constable and Co. Edinburgh 1825, S. 451–451.
  • Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1944) Dana’s system of mineralogy, (7th edition), v. I, 451–455.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Джемсоніт&oldid=44154321