Джоанна Аккська
Джоанна Аккська, відома також як Джоан Аккська, Джейн Аккська (англ. Joan of Acre; 1272 — 23 квітня 1307) — дочка короля Англії Едуарда I і його дружини Елеонори Кастильської, графиня Глостера і Хартфорда.
| Джоанна Аккська | |
|---|---|
| Joan of Acre | |
 | |
| Народилася | 1272  Акко, Єрусалимське королівство |
| Померла | 23 квітня 1307 Clared, West Suffolkd, Саффолк, Англія ·післяпологові ускладнення |
| Поховання | Clare Prioryd |
| Діяльність | аристократка |
| Титул | граф[d] і принцеса |
| Рід | Плантагенети |
| Батько | Едуард I Довгоногий |
| Мати | Елеонора I (графиня Понтьє) |
| Брати, сестри | Едуард II[1], Елеонора Англійська[1], Margaret of Englandd[1], Єлизавета Рудланська[1], Марія Вудстоцька, Томас Бразертонd, Alphonso, Earl of Chesterd, Henry of Englandd і Edmund of Woodstock, 1st Earl of Kentd |
| У шлюбі з | Ralph de Monthermerd[1] і Gilbert de Clare, 7th Earl of Gloucesterd[1] |
| Діти | Гільберт де Клер, Елінор де Клер, Маргарет де Клер, Елізабет де Клер, Мері де Монтермар, Джейн де Монтермар, Томас де Монтермар, Едуард де Монтермар |
Біографія
ред.Дитинство
ред.Джоанна народилася в 1272 році в місті Акко, куди її батьки прибули за рік до цього, щоб врятувати християнські володіння від мусульманської загрози в рамках чергового хрестового походу[2]. Вона була восьмою дитиною, але на момент народження у Джоани були тільки один брат і одна сестра, які знаходилися в Англії (інші померли зовсім маленькими). Дід принцеси, Генріх III, тоді був ще живий і Едуард був тільки спадкоємцем престолу.
Через кілька місяців після народження дочки Едуард і Елеонора відплили з Акки в сторону батьківщини. На Сицилії вони дізналися про смерть Генріха III; з цього моменту Джоанна Аккська стала дочкою короля. Подальший шлях лежав по суші через Італію та Францію. Маленьку дочку Едуард I залишив на виховання у її бабусі по матері Жанни, графині Понтьє[3]. В 1279 році графиня померла, і після цього Джоанна вперше прибула до Англії.
Незважаючи на її юний вік (сім років), Едуард I вже планував династичний шлюб. Він розраховував відновити традиційний антикапетингський союз між Англією і Німеччиною, видавши Джоанну за одного з синів короля Рудольфа І, Гартмана. Але 20 грудня 1281 року Гартман загинув у віці 18 років, коли його корабель врізався в скелю на Рейні[4]. Інші іноземні принци як кандидати на руку Джоанни не розглядалися.
Перший шлюб
ред.30 квітня 1290 року, Едуард видав свою дочку за графа Глостера і Хартфорда Гільберта де Клера. Різниця у віці між нареченими становила 30 років, але Гільберт був, імовірно, наймогутнішим з англійських баронів і традиційно лояльним по відношенню до королівського дому. Він підтримував Едуарда в громадянській війні, був регентом королівства в період між смертю Генріха III і поверненням Едуарда зі Святої землі, а його першою дружиною була тітка короля (розлучився в 1285 році). Шлюб був укладений в Вестмінстерському абатстві; придане нареченої склало дві тисячі срібних марок.
Подружжя жило в основному далеко від королівського двору. Вони прожили разом лише п'ять років: в 1295 році граф Гілберт помер, заливши Джоанну 23-річною вдовою
Другий шлюб
ред.Незабаром після смерті чоловіка Джоанна Аккська закохалася в одного з зброєносців де Клер — Ральфа де Монтермара. Вона домоглася від батька посвятити Монтермара в лицарі, а вже на початку 1297 року таємно одружилася зі своїм коханим[5]. Це був небачено для англійської знаті: дочка короля і вдова одного з перших баронів стала дружиною всього лише зубожілого лицаря. Особливо скандальною повинні були зробити ситуацію плани Едуарда видати дочку за графа Савойського Амадея V. Уже була призначена дата — 16 березня 1297 року. Джоанна, таким чином, опинилася у вкрай складному і навіть небезпечному становищі.
Спочатку вона спробувала переконати батька відмовитися від савойського шлюбу, не розповідаючи йому всю правду, але той вирішив, що на дочку потрібно просто сильніше натиснути, і для цього тимчасово конфіскував її володіння. Тоді Джоанні довелося повідомити королю про те що вона вже є дружиною Монтермара. Едуард розлютився і наказав ув'язнити чоловіка Джоани в Бристольському замку. Згодом він поступово змінив своє ставлення до цього шлюбу. Ймовірно, на це вплинули вагітність Джоани (дитина народилася в жовтні 1297 року) і заступництво єпископа Дарема. Уже в серпні Монтермар отримав свободу, а Джоанна знову отримала свої володіння.
Смерть
ред.Джоанна померла 23 квітня 1307 року в маєтку Клер в Саффолці. Причина смерті невідома. Можлива версія — графиня Глостер померла при пологах: у другому шлюбі її діти народжувалися з проміжком в 2-3 роки, а останній відомий за джерелами дитина народилася в 1304 році. Джоану поховали в Клер, в родовій усипальниці її першого чоловіка. Деякі джерела повідомляють, що в 1357 році могила була розкрита в присутності дочки Джоани Аккської, Елізабет де Клер, і тіло було знайдено нетлінним [6].
Діти
ред.Від кожного з двох шлюбів у Джоанни Аккської було по четверо дітей.
Діти від Гілберта де Клера:
- Гільберт де Клер, 7-й граф Хартфорд і 8-й граф Глостер (1291—1314)
- Елінор де Клер (1292—1337), дружина Х'ю ле Діспенсера Молодшого і Вільяма де ла Зуша
- Маргарет де Клер (1293—1342), дружина Пірса Гавестона і Х'ю де Одлі
- Елізабет де Клер (1295—1360), дружина Джона де Бурга, Тібо де Вердена і Роджера Д'Аморі
Діти від Ральфа де Монтермара:
- Мері де Монтермар, дружина Дункана Макдуффа, графа Файфа
- Джейн де Монтермар, черниця
- Томас де Монтермар (1301—1340), 2-й барон Монтермар
- Едуард де Монтермар (помер в 1340)
Родовід
ред.Примітки
ред.- ↑ а б в г д е Kindred Britain
- ↑ Green, Mary Anna Everett. Lives of the Princesses of England. London: Henry Colburn, 1850. Р. 318.
- ↑ Parsons, John Carmi. Eleanor of Castile. New York: St. Martin's Press, 1995. Р. 39.
- ↑ Green, Mary Anna Everett. Lives of the Princesses of England. London: Henry Colburn, 1850. Р. 323.
- ↑ Ibid. Р. 343
- ↑ Higginbotham, Susan. «Joan of Acre and Ralph de Monthermer: A Medieval Love Story.» Susan Higginbotham. 2 Mar. 2009. Р. 4.
- ↑ Hamilton, 2010, с. viii; Carpenter, 2004, с. 532—536; Prestwich, 1988, с. 574; O'Callaghan, 1975, с. 681; Durand, Clémencet та Dantine, 1818, с. 435; Howell, 2004; Parsons, 2004
Джерела
ред.- Джоанна Акрская на fmg.ac [Архівовано 22 червня 2013 у WebCite]
- [1] [Архівовано 2 квітня 2017 у Wayback Machine.]
- Lee, Sidney, ed. (1892). «Joan of Acre». Dictionary of National Biography 29. London: Smith, Elder & Co. p. 390.
- Higginbotham, Susan. «Joan of Acre and Ralph de Monthermer: A Medieval Love Story.» Susan Higginbotham. 2 Mar. 2009
- Green, Mary Anna Everett. Lives of the Princesses of England. London: Henry Colburn, 1850
- Prestwich, Michael (1988). Edward I. Berkeley, US and Los Angeles, US: University of California Press. ISBN 978-0-520-06266-5.
- Weir, Alison (2008). Britain's Royal Families, The Complete Genealogy. London: Vintage Books. ISBN 978-0-09-953973-5.