Дибан Євген Павлович
науковець
Євген Павлович Дибан (13 грудня 1925, Умань — 31 березня 1996, Київ) — український вчений у галузі теплотехніки і теплоенергетики. Заслужений діяч науки УРСР, доктор технічних наук, професор, академік НАН України (з 25 вересня 1989 року)[1].
Євген Павлович Дибан | |
---|---|
Народився | 13 грудня 1925 Умань |
Помер | 31 березня 1996 (70 років) Київ |
Поховання | Державний історико-меморіальний Лук'янівський заповідник |
Країна | СРСР, Україна |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Національний університет «Львівська політехніка» |
Галузь | енергетика |
Заклад | Інститут технічної теплофізики Національної академії наук України |
Науковий ступінь | доктор технічних наук |
Членство | НАНУ |
Нагороди |
Біографія
ред.Народився 13 грудня 1925 року в Умані.
Помер 31 березня 1996 року. Похований в Києві на Лук'янівському цвинтарі (ділянка № 5).
Наукова діяльність
ред.Автор праць з конвективного теплообміну й гідродинаміки, теорії теплового захисту двигунів[2].
Нагороди
ред.- Премія НАН України імені Г. Ф. Проскури (1977 за підсумками 1976) — за монографію «Воздушное охлаждение деталей газовых турбин», співавтор — Швець Іван Трохимович.
- Заслужений діяч науки УРСР (1980).
- Державна премія УРСР в галузі науки і техніки (1986).
Література
ред.- ↑ Сайт НАН України. Архів оригіналу за 6 вересня 2014. Процитовано 11 лютого 2011.
- ↑ Всеукраїнська експертна мережа
- Енциклопедія «Черкащина». Упорядник Віктор Жадько. -К.,2010.-С.270.
Посилання
ред.
Це незавершена стаття про українського науковця. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |