Дирбавка Михайло Васильович

український художник прикладного та декоративного мистецтва;.

Михайло Васильович Дирбавка (нар. 15 січня 1944, с. Котиківка Городенківського району Івано-Франківської області, Україна) — український художник прикладного та декоративного мистецтва; спеціалізація — художня різьба по дереву, монументальний і станковий живопис, графіка. Член НСХУ (1993)[1].

Михайло Васильович Дирбавка
Михайло Дирбавка, 23.08.2016
Народження15 січня 1944(1944-01-15) (80 років)
с. Котиківка, Городенківський район, Івано-Франківська область, Україна
Національністьукраїнець
Країна УРСРУкраїна Україна
НавчанняЛьвівський інститут прикладного та декоративного мистецтва
Діяльністьхудожник
ЧленНаціональна спілка художників України
Сайтdyrbavka.orgfree.com

CMNS: Дирбавка Михайло Васильович у Вікісховищі
Михайло Дирбавка з побратимами по художньму цеху перед відкриттям персональної виставки. 05 квітня 2024 . Тернопіль

Життєпис

ред.

Закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва (1973).

Працював в Івано-Франківських художньо-виробничих майстернях (1966-1973). Від 1973 працює в Тернопільському художньо-виробничому комбінаті Художнього фонду України.[1]

Учасник обласних та всеукраїнських виставок. Персональні виставки у Тернополі (1985, 1986, 2004, 2015[2], 2019[3], 2020[4] 2023[5]), Збаражі (2013[6]), Коломиї (2018[7][8])

В 2015 році до 70–річчя художника видано альбом-каталог “Михайло Дирбавка. Живопис. Різьба”.[9]

Доробок

ред.

Спроектував і виконав інтер'єри їдальні обласного інституту удосконалення вчителів (1983), готелю «Галичина» (1985) у Тернополі, кімнати казок у бібліотеці в м. Волочиськ Хмельницької області (1986) і Тернопільській міській лікарні № 2 (1987), кімнати урочистих подій у с. Мильне Зборівського району (1988) і с. Дарахів Теребовлянського району (1989), декоративний рельєф у Тернопільській ЗОШ № 12 (1990).

Розписав церкви:

Серед творів:

  • декоративна таріль «Материнство» (1978),
  • портрет «Гетьман Іван Мазепа» (2000),
  • натюрморт «Бузок» (2002),
  • рельєф «Матір Божа» (2003).

Нагороди

ред.

Медалі СРСР.

Примітки

ред.
  1. а б Удіна, Т. О. Дирбавка Михайло Васильович (Ukrainian) . Т. 7. Інститут енциклопедичних досліджень НАН України. ISBN 978-966-02-2074-4.
  2. У Тернопільському художньому музеї — виставка живописних робіт Михайла Дирбавки [Архівовано 20 лютого 2016 у Wayback Machine.] // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 23 листопада.
  3. Художник з Тернополя показав 75 миттєвостей своєї творчості (фоторепортаж). Терен (укр.). 27 січня 2019. Процитовано 5 квітня 2024.
  4. У Тернополі «вдарили» мистецтвом по коронавірусу (фоторепортаж). Терен (укр.). 20 березня 2020. Процитовано 5 квітня 2024.
  5. Відкриття виставки картин Михайла Дирбавки. ЗУНУ - Західноукраїнський національний університет. Процитовано 5 квітня 2024.
  6. Оксана Моргун. У Збаразькому замку виставка художника, який дарує людям радість [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] // Народне слово. — 2013. — 14 березня.
  7. Родом з Городенки: Михайло Дирбавка презентував у Коломиї дебютну виставку. ВІДЕО. dzerkalo.media (амер.). 18 квітня 2018. Процитовано 5 квітня 2024.
  8. Діапазон таланту | Національний музей народного мистецтва Гуцульщини та Покуття | Коломия Івано-Франківська область Україна. hutsul.museum. Процитовано 5 квітня 2024.
  9. Михайло Дирбавка. Тернопільська обласна бібліотека для молоді (укр.). 2 лютого 2021. Процитовано 5 квітня 2024.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
  Зовнішні відеофайли
    Виставка живописних робіт Михайла Дирбавки на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2015. — 23 листопада.