Савченко Дмитро Петрович
Дмитро́ Петро́вич Са́вченко (нар. 27 липня 1982, Київ) — український видавець[1], письменник, публіцист, філософ[2], військовий, києвознавець. Політв'язень справи «вибуху на Троєщинському ринку»[3][4].
| Савченко Дмитро Петрович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Савченко Дмитро Петрович | |||
| Псевдонім | Дмитро Хвощинський | |||
| Народився | 27 липня 1982 (42 роки) Київ, Українська РСР, СРСР | |||
| Громадянство |  Україна | |||
| Діяльність | видавець, письменник, публіцист | |||
| Alma mater | філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |||
| Мова творів | українська | |||
|
| ||||
Засновник видавництва «Залізний тато».[1]
Життєпис
ред.Дмитро Савченко народився 27 липня 1982 року в Києві. У 2004 році закінчив філософський факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка[2].
З 1990-их років активний учасник націоналістичного руху. Учасник довгострокової політичної акції «Україна без Кучми» – УБК. До 2004 року активно працював над правим самвидавом. Брав участь в археологічних розкопках і відновлювальних роботах Гнилицького катакомбного комплексу.[5]
Ув'язнення
ред.Літо 2004 року ознаменувалося серією гучних вибухів та розбірками між власниками Троєщинського ринку. Спочатку в липні 2004 в центрі міста вибухнув джип одного з двох співвласників ринку, людських жертв не було.
20 серпня того року пролунав новий вибух на ринку Троєщина, вибуховий пристрій, закладений у смітник, забрав життя однієї людини. Після першого вибуху на ринку почались пошуки винних. Затримали Олександра Пастуха, Сергія Значко, Тараса Швиденка та Дмитра Савченка[3]. Сам Савченко своєї провини не визнав[6].
Справа тривала майже рік, 16 серпня 2005 року Апеляційний суд Києва виніс вирок у 14 років позбавлення волі чотирьом обвинувачуваним за статтею «Тероризм». Націоналістичні та деякі патріотичні організації назвали цю справу політичною, оскільки основними доказами на суді були екземпляри націоналістичних видань, знайдені в помешканнях обвинувачуваних, і погляди на життя, які за версією суду сповідували обвинувачувані[7].
Звільнення
ред.Невдовзі після подій Революції гідності, 6 березня, Савченка достроково звільнили з в’язниці. Після звільнення працював радіоведучим і брав участь у війні на сході України у складі ДУК ПС[8]. З 2014 року речник «Правого сектору».[9]
Видавнича діяльність
ред.Наприкінці 2016 року заснував видавництво «Залізний тато». Сам Дмитро Савченко називає своє видавництво лабораторією екстремальної літератури і вважає, що книжки «Залізного тата» мають тримати читача у стані інтелектуального дискомфорту[10]. Видавництво займається випуском «провокативних» книг[11].
Творчий доробок
ред.Книжки
ред.Дмитро Савченко «Транскрипції вражень», 2008.[12]
«Бліцкриг футуризму. Літературна експансія» у співавторстві, 2012.
Дмитро Савченко «Маятник революції». – 2014.
Дмитро Савченко «Київ Хунта Сіті». – Чернівці: БУКРЕК, 2015.
Дмитро Савченко «Zаколот», 2016.[13]
Дмитро Савченко («Філософ») «ВОВКИ ДА ВІНЧІ. Cтисла історія становлення та ідейна навігація 1-го Окремого Штурмового Батальйону». — Київ: Видавництво «Залізний тато», 2023.
Війна
ред.У 2020-2022 роках перебував на фронті в складі 1-шої окремої штурмової роти ДУК ПС під командуванням Дмитра Коцюбайла «Да Вінчі».
В ході російського вторгнення в 2022 році, брав участь в боях за Авдіївку, на Лисичанському напрямку, в 2022-2023 роках брав участь в боях за Бахмут в складі підрозділу «Вовки Да Вінчі».
Старший лейтенант, заступник начальника штабу 1-го окремого штурмового батальйону «Да Вінчі»[14]. Автор айдентики батальйону, а також назви, титрування та тексту Статуту почесної нагороди підрозділу «Хрест Да Вінчі».
Сім'я
ред.Має двох доньок:
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б ТОВ ЗАЛІЗНИЙ ТАТО. youcontrol.com.ua.
- ↑ а б У Луцьку політв’язень Дмитро Савченко презентував книгу «Заколот» (ФОТО). «Вголос» (укр.). 12 листопада 2016. Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ а б Працівник "5-го каналу" Дмитро Савченко, затриманий за підозрою в організації вибуху на Троєщинському ринку, перебуває в Деснянському райвідділі міліції Києва. Радіо Свобода (укр.). Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ Gazeta.ua (26 липня 2012). Допомога політв'язневі Дмитрові Савченку!. Gazeta.ua (укр.). Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ Київська четвірка
- ↑ Дмитро Савченко | Інтерв'ю.
- ↑ Культура має насаджуватися ствердно і ультимативно, – засновник видавництва "Zалізний тато". Інформатор. 30 червня 2019. Архів оригіналу за 17 вересня 2019.
- ↑ У Рівненській бібліотеці представили книги військового журналіста. Рівне Медіа. Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ Дмитро Савченко, речник ПС: Важливо започаткувати в політиці жанр прямої дії.
- ↑ Схиблені на читанні: стежками львівського Форуму видавців (ФОТО). racurs.ua (укр.). Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ «Найкращим визнанням для будь-якого художника – є бажання злочинця вкрасти його картину». www.armyfm.com.ua. Процитовано 29 квітня 2020.
- ↑ «Проти попси та банальщини». Як український захисник створив видавництво «Zалізний Тато» та воює на двох фронтах
- ↑ Дмитро Савченко. Zаколот
- ↑ Україні заснували почесну відзнаку "Хрест Да Вінчі", Нагороду отримали перші 26 бійців
Посилання
ред.- Інтерв'ю Дмитру Корчинському про правила перебування за гратами
- Дмитро Савченко у Facebook
- Інтерв'ю (skrypin.ua)
- Інтерв'ю (Український контекст, 4 канал)