Донський Марк Григорович

	Донський Марк Григорович
	Нарком охорони здоров'я Казакської Автономної ССР
	Нарком охорони здоров'я Казакської Автономної ССР
1933
Народження:	1891 ; Крустпілс, Krustpils Parishd, Двинський повіт, Вітебська губернія, Російська імперія
Смерть:	1938
Країна:	Російська імперія ; СРСР
Партія:	КПРС і Бунд
Діти:	Донський Григорій Маркович

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким прізвищем: див. Донський.

Марк Григорович Донський (1891, Крустпілс —1938) — радянський державний діяч. Нарком охорони здоров'я Казакської Автономної ССР (1933).

Життєпис

Народився у родині Гілеля Гіршевича Донського (нар.1867) та Тойби Менделівни Донської (нар. 1869), уродженців Сиротино Вітебського повіту. У 1907—1911 роках працював репетитором у Ризі, був членом осередків Бунду.

У 1911 році закінчив реальне училище в Ризі.

У 1911—1914 студент у Києві, потім студент медичного факультету Цюрихського, Бернського університетів, голова студентського культурного товариства (1913 рік Берн). У 1915—1916 роках — студент медичного факультету, керівник комітету Бунду в Ростові-на-Дону. У 1916—1917 роках студент, керівник комітету Бунду в Юр'єві, член виконкому Юр'ївської ради депутатів трудящих (1917). У 1917—1918 —секретар комітетів Бунду в Ризі та Саратові.

У 1918—1919 роках вів революційну роботу в окупованих німцями Юр'єві та Ризі.

У 1918—1921 роках — старший, головний лікар санітарного поїзда № 3 армії Радянської Латвії, в госпіталі в Ризі, член виконкому Ризького комітету Бунду і керівник його лівого крила, голова головного комітету і редактор газет Комуністичного Бунду Латвії, секретар Центрального правління і видавництва єврейського пролетарського культурного товариства Латвії «Арбетергейм».

У квітні 1921 року був заарештований і висланий з Латвії за комуністичну діяльність, делегат III конгресу Комінтерну від Комуністичної партії Латвії, лікар-інструктор оргвідділу Наркомату охорони здоров'я СРСР.

У 1921—1922 роках — заступник завідувача відділу охорони здоров'я Смоленського губвиконкому — секретар партосередку 142-го окремого батальйону військ ГПУ, 3-ї запасної піхотної школи та будівельного технікуму.

У 1922—1925 роках —завідувач Смоленським (1922—1924) та Іванівським (1924—1925) губернськими відділами охорони здоров'я.

У 1925—1931 роках — завідувач підсекції охорони здоров'я Держплану РРФСР.

У 1931 році — член Президії Держплану РРФСР.

У 1931—1933 роках — заступник наркома охорони здоров'я СРСР.

З липня по вересень 1933 року — нарком охорони здоров'я Казакської Автономної ССР.

У 1933—1937 роках — завідувач Азовсько-Чорноморським крайздравом (Ростов-на-Дону).

Був заарештований 05 липня 1937 року, засуджений виїзною колегією Верховного Суду СРСР 17 червня 1938 року до вищої міри покарання. Реабілітований 12 квітня 1958 року^[1].

Сім'я

Був одружений, його дружина була лікарем і здобула освіту за кордоном. У сім'ї народилося двоє синів, старший з них — Григорій — став педагогом і був відзначений Державною премією СРСР^[2].

Джерела

↑ Киргизский (Казахский) край С. 372-373 (PDF). Қазақстан Республикасы Президентінің Архиві (рос.). 20 жовтня 2019. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2019. Процитовано 12 червня 2023.
↑ Frejdenberg M., Rakhlin F. A scholar and pedagogue (In memory of historian Grigorii Markovich Donskoi (1924—1992): [англ.] // Shvut. — 1998. — № 5. — P. 193—196.

[1] Киргизский (Казахский) край С. 372-373 (PDF). Қазақстан Республикасы Президентінің Архиві (рос.). 20 жовтня 2019. Архів оригіналу (PDF) за 20 жовтня 2019. Процитовано 12 червня 2023.

[2] Frejdenberg M., Rakhlin F. A scholar and pedagogue (In memory of historian Grigorii Markovich Donskoi (1924—1992): [англ.] // Shvut. — 1998. — № 5. — P. 193—196.

[1]

[2]