Дугальд Калеб Джексон
| Дугальд Калеб Джексон | |
|---|---|
| Народився | лютого 13, 1865 Кеннетт-Сквер, Честер, Пенсільванія, США  |
| Помер | липня 1, 1951 (у віці 86 років) |
| Місце проживання | United States |
| Країна | .svg){kind=small} США |
| Діяльність | винахідник, викладач університету |
| Alma mater | Гарвардський університет Інженерний коледж університету Корнеллаd Університет штату Пенсильванія The Hill Schoold |
| Галузь | електротехніка |
| Заклад | Массачусетський технологічний інститут |
| Аспіранти, докторанти | Венівар Буш |
| Членство | Американська академія мистецтв і наук |
| Війна | Перша світова війна |
| Нагороди | Медаль Едісона (1938) |
Дугальд Калеб Джексон (англ. Dugald Caleb Jackson; 13 лютого 1865 — 1 липня 1951) — американський інженер-електрик, який отримав медаль IEEE Edison за «видатне та надихаюче керівництво в освіті інженерів та у галузі виробництва та розподілу електроенергії» в 1938 році[1].
Раннє життя
ред.Дугальд народився в квакерській родині на площі Кеннет, штат Пенсільванія. Батьки Джосаія та Мері Прайс Джексон. Молодший брат Джон Прайс Джексон брав участь у написанні разом із ним кількох книг, та провів кар'єру інженера-електрика, академіка, державного службовця та солдата. Дугальд навчався в Школі Хілл у Поттстауні перед тим, як вивчати інженерне будівництво в Пенсильванському державному коледжі, який закінчив у 1885 р.[2]
Рання кар'єра
ред.Два роки Дугальд Джексон викладав електротехніку в Корнельському університеті. В 1891 році він переїхав до Університету Вісконсіна як перший професор електротехніки, очолюючи кафедру електротехніки. Він спеціалізувався на змінних струмах та супутньому обладнанні, поряд із технічними проблемами, пов'язаними з управлінням центральними станціями.[2]
Массачусетський технологічний інститут
ред.Кафедру електротехніки Массачусетського технологічного інституту (MIT) Джексон очолював з 1907 по 1935 рік.[3] Він підтримав ідею участі студентів та викладачів у промисловості. Джексон започаткував дослідження як частину інженерної освіти в Массачусетському технологічному університеті та керував їх практичним досвідом у промислових умовах і його приклад широко поширився.[4]
3 квітня 1911 року Джексон взяв участь у конференції в Бостоні, на тему тіснішої співпраці між виробниками електромобілів та керівниками центральних станцій. Конференція була організована компанією Boston Edison Company, і Джексон пообіцяв підтримку Департаменту електротехніки Массачусетського технологічного інституту (MIT) у проведенні наукових досліджень для підтримки розвитку галузі електромобілів.[5]
Книги
ред.- 1893 Підручник з електромагнетизму та побудови Динамо
- 1895 Електрика та магнетизм
- 1896 рік. Змінні струми та машини змінного струму (з Джоном Прайс Джексоном)
- 1902 Елементарна книга про електрику та магнетизм (разом з Джоном Прайсом Джексоном) Нью-Йорк: Macmillan Co.
Посилання
ред.- ↑ Dugald C. Jackson. IEEE Global History Network. IEEE. Архів оригіналу за 21 листопада 2014. Процитовано 25 липня 2011.
- ↑ а б Dugald C. Jackson (PDF). The Technology Review. VIII (No. 4 October 1906): 409—411. 1906.
{{cite journal}}:|issue=має зайвий текст (довідка) - ↑ Wildes, Karl L.; Lindgren, Nilo A. (1985). A century of electrical engineering and computer science at MIT, 1882-1982. MIT Press. с. 32. ISBN 0-262-23119-0.
- ↑ Carlson, W. Bernard (1988). Academic Entrepreneurship and Engineering Education: Dugald C. Jackson and the MIT-GE Cooperative Engineering Course, 1907-1932. Technology and Culture. 29 (3): 536—567. doi:10.2307/3105273. JSTOR 3105273.
- ↑ Electric Vehicle Conference at Boston. Electrical World. 57 (13 April 1911): 899. 1911.