Дієго Рібас да Кунья
Дієго Рібас да Кунья (порт. Diego Ribas da Cunha, нар. 28 лютого 1985, Рібейран-Прету), більш відомий як просто Дієго — бразильський футболіст, півзахисник «Фламенгу» та, в минулому, національної збірної Бразилії.
Дієго | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Дієго Рібас да Кунья | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 28 лютого 1985 (39 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Рібейран-Прету, Бразилія | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 173 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Вага | 73 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | Бразилія | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Інформація про клуб | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Поточний клуб | «Фламенгу» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Номер | 35 | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
1997–2004 | «Сантус» | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Клубна кар'єра
ред.«Сантус»
ред.Народився 28 лютого 1985 року в місті Рібейран-Прету. Вихованець футбольної школи клубу «Сантус». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 2001 року в основній команді того ж клубу, в якій провів три сезони, взявши участь у 64 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Сантуса», був основним гравцем команди.
«Порту»
ред.Своєю грою за цю команду привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Порту», до складу якого приєднався 2004 року. Відіграв за клуб з Порту наступні два сезони своєї ігрової кар'єри. Граючи у складі «Порту» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час виборов титул чемпіона Португалії.
«Вердер»
ред.У 2006 році уклав контракт з клубом «Вердер», у складі якого провів наступні три роки своєї кар'єри гравця. Тренерським штабом нового клубу також розглядався як гравець «основи». У складі «Вердера» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,45 голу за гру першості. За цей час додав до переліку своїх трофеїв титул володаря Кубка Німеччини.
«Ювентус»
ред.У 2009 році Дієго придбав італійський «Ювентус». У його складі бразилець зіграв 35 ігор і відзначився 5 м'ячами. Покинув команду в 2010 році.
«Вольфсбург»
ред.2010 року повернувся до Німеччини, уклавши контракт з «Вольфсбургом», який сплатив «Ювентусу» рекордні в своїй історії 15,5 млн євро. У першій частині сезону 2010-11 гравець був ключовою фігурою півзахисту «Вольфсбурга», втім вже на початку 2011 року в Дієго почалися конфлікти з головним тренером команди Стівом Маклареном, через які гравця було декілька разів оштрафовано, він також почав не потрапляти до стартового складу команди.
По завершенні сезону 2010-11 до «Вольфсбурга» прийшов новий головний тренер, Фелікс Магат, який повідомив бразильського півзахисника, що не бачить його в основному складі своєї команди.
«Атлетіко»
ред.Влітку 2011 року новим клубом Дієго став мадридський «Атлетіко», до якого гравець приєднався на умовах однорічної оренди. Відіграв протягом сезону за мадридський клуб 30 матчів в національному чемпіонаті. Влітку 2012 року повернувся до «Вольфсбурга».
31 січня 2014 року Дієго повернувся з «Вольфсбурга» в «Атлетіко», підписавши контракт до кінця сезону[1]. Дієго дебютував 2 лютого в матчі чемпіонату проти «Реал Сосьєдада» (4:0), забивши четвертий і останній гол у матчі[2]. 1 квітня Дієго забив з дальнього пострілу у ворота «Барселони» в Лізі чемпіонів[3], завдяки чому «Атлетіко» досягли півфіналу турніру вперше з 1974 року, а потім, після перемоги над «Челсі» (3:1), «Атлетіко» досягнув фіналу Ліги чемпіонів. Проте, в першому в історії мадридському дербі в фіналі Ліга чемпіонів Дієго був на лавці запасних, а «Атлетіко» програв 1:4. Тим не менш, Дієго допоміг клубу вперше за 18 років виграти Ла Лігу[4].
«Фенербахче»
ред.11 липня 2014 року на правах вільного агента підписав трирічний контракт з турецьким «Фенербахче»[5], де відразу став основним гравцем. У складі турецького клубу зіграв 53 матчі й забив 5 голів.
Влітку 2016 року покинув турецький клуб і повернувся на батьківщину, де став гравцем «Фламенгу».
Виступи за збірні
ред.У 2008 році залучався до складу молодіжної збірної Бразилії. На молодіжному рівні зіграв у 6 офіційних матчах, забив 2 голи.
У 2003 році дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Бразилії. Наразі провів у формі головної команди країни 34 матчі, забивши 4 голи.
У складі збірної був учасником розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ 2003 року у США та Мексиці, де разом з командою здобув «срібло», розіграшу Кубка Америки 2004 року у Перу, здобувши того року титул континентального чемпіона, розіграшу Кубка Америки 2007 року у Венесуелі, де бразильці також стали найсильнішою збірною континенту.
Статистика виступів
ред.Статистика клубних виступів
ред.Сезон | Команда | Чемпіонат | Національний кубок | Континентальні кубки | Інші змагання | Усього | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ліга | Ігор | Голів | Ігор | Голів | ||
2001 | «Сантус» | A | 22 | 8 | CB | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 22 | 8 |
2002 | A | 33 | 9 | CB | 0 | 0 | — | — | — | — | — | — | 33 | 9 | |
2003 | A | 9 | 4 | — | — | — | КЛ | 14 | 4 | — | — | — | 23 | 8 | |
2004 | A | 0 | 0 | — | — | — | CS | 9 | 4 | — | — | — | 9 | 4 | |
Усього за «Сантус» | 64 | 21 | 0 | 0 | 23 | 8 | — | — | 87 | 29 | |||||
2004-05 | «Порту» | ПЛ | 30 | 3 | КП | 1 | 0 | ЛЧ | 6 | 1 | СП+МКК | 1+1 | 0 | 39 | 4 |
2005-06 | ПЛ | 19 | 1 | КП | 2 | 0 | ЛЧ | 4 | 1 | — | — | — | 25 | 2 | |
Усього за «Порту» | 49 | 4 | 3 | 0 | 10 | 2 | 2 | 0 | 64 | 6 | |||||
2006-07 | «Вердер» | БЛ | 33 | 13 | КН+КЛ | 1+2 | 0 | ЛЧ+КУЄФА | 6+8 | 1+1 | — | — | — | 50 | 15 |
2007-08 | БЛ | 30 | 13 | КН+КЛ | 3+0 | 1 | ЛЧ+КУЄФА | 7+3 | 3+1 | — | — | — | 43 | 18 | |
2008-09 | БЛ | 21 | 12 | КН | 5 | 2 | ЛЧ+КУЄФА | 5+8 | 1+6 | — | — | — | 39 | 21 | |
Усього за «Вердер» | 84 | 38 | 11 | 3 | 37 | 13 | — | — | 132 | 54 | |||||
2009-10 | «Ювентус» | A | 33 | 5 | КІ | 2 | 2 | ЛЧ+ЛЄ | 5+4 | 0 | — | — | — | 44 | 7 |
серп. 2010 | A | 0 | 0 | КІ | 0 | 0 | ЛЄ | 3 | 0 | — | — | — | 3 | 0 | |
Усього за «Ювентус» | 33 | 5 | 2 | 2 | 12 | 0 | — | — | 47 | 7 | |||||
2010-11 | «Вольфсбург» | БЛ | 30 | 6 | КН | 2 | 0 | — | — | — | — | — | — | 32 | 6 |
2011-12 | «Атлетіко» (Мадрид) | ПД | 30 | 3 | КІ | 1 | 0 | ЛЄ | 12 | 3 | — | — | — | 43 | 6 |
Усього за кар'єру | 290 | 77 | 19 | 5 | 94 | 26 | 2 | 0 | 405 | 108 |
Статистика виступів за збірну
ред.Титули і досягнення
ред.Командні
ред.- Чемпіон Бразилії (4):
- «Сантос»: 2002, 2004
- «Фламенгу»: 2019, 2020
- Чемпіон Португалії (1):
- Володар Суперкубка Португалії (1):
- Володар Кубка німецької ліги (1):
- Володар Кубка Німеччини (1):
- Володар Міжконтинентального кубка (1):
- Переможець Ліги Європи (1):
- Чемпіон Іспанії (1):
- Володар Суперкубка Туреччини (1):
- Переможець Ліги Каріока (4):
- «Фламенгу»: 2017, 2019, 2020, 2021
- Володар кубка Лібертадорес (2):
- Володар Рекопи Південної Америки (1):
- Володар Суперкубка Бразилії (2):
- Володар Кубка Бразилії (1):
Збірні
ред.- Чемпіон Південної Америки (U-17): 2001
- Срібний призер Панамериканських ігор: 2003
- Срібний призер Золотого кубка КОНКАКАФ: 2003
- Володар Кубка Америки: 2004, 2007
- Бронзовий олімпійський призер: 2008
Особисті
ред.- Найкращий гравець Бундесліги: 2007
Примітки
ред.- ↑ Atletico Madrid snap up Diego. ESPNFC. 31 січня 2014. Архів оригіналу за 25 лютого 2014. Процитовано 31 січня 2014.
- ↑ Atletico Madrid 4–0 Real Sociedad. BBC Sport. 2 лютого 2014. Архів оригіналу за 4 березня 2014. Процитовано 21 лютого 2014.
- ↑ Barcelona 1–1 Atlético Madrid. BBC Sport. 1 квітня 2014. Архів оригіналу за 5 квітня 2014. Процитовано 10 квітня 2014.
- ↑ Martin, Richard (17 травня 2014). Barcelona 1 Atletico Madrid 1, La Liga: match report. The Daily Telegraph. Архів оригіналу за 7 січня 2016. Процитовано 11 червня 2014.
- ↑ Diego Ribas imzayı attı (тур.). Fenerbahçe. 12 липня 2014. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 6 липня 2015.
Посилання
ред.- Статистика виступів у змаганнях під егідою ФІФА. [Архівовано 18 липня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- Дієго Рібас да Кунья на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Дієго Рібас да Кунья на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Статистика виступів на сайті www.legaseriea.it (італ.)
- Профіль гравця на сайті www.myjuve.it [Архівовано 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (італ.)
Це незавершена стаття про футболіста. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |